Багато хто мріє спати, їсти, їсти, спати й нічого не робити. Життя здається вдалося, але чи можна це назвати життям? От і маленький Динозаврик не погоджується із сенсом буття своїх старших друзів Їдайла та Спайла. Його тягне до Сонечка, до веселощів, мандрів і здійснення мрій. 

 Чи вдасться малюку піти абсолютно протилежним шляхом, аби не перетворитися в середньостатистичного Їдайла чи Спайла?