Запрошуємо 6 жовтня о 12.00 на відкриття виставки до 100-річчя з Дня народження українського письменника, прозаїка, лікаря Миколи КОЛЕСНИКА.
Микола Петрович Колесник (Колесников) народився 6 жовтня 1922 р. в с. Фрунзе Слов’яносербського р-ну Луганської обл. в сім’ї робітника-залізничника. Під час війни залишився на окупованій території, вчителював. Після визволення Луганщини від німецько-фашистських окупантів був санітаром і фельдшером на фронті, отримав поранення.
Впродовж 33-х років жив і працював у Житомирі. Він був помітним явищем у духовному житті міста.
Наш земляк, відомий український письменник Євген Концевич (1935-2010), розповідав: «Лише з часом, коли деякі колеги познайомились з Миколою ближче і коли він розповів деяким із них про своє горепашне життя, скажімо, для Бориса Тена (1897-1983) і його оточення та розповідь стала своєрідною перепусткою до взаємної прихильності і, навіть, приязні». М. П. Колесник став очолювати секцію прози при Спілці письменників Житомирщини та обласну організацію «Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих». У Житомирі з’явився ряд його романів, які за своїми художніми якостями, образами героїв зі складними долями, порушеними морально-етичними проблемами, увагою до загальнолюдських цінностей прийшлися до душі і серця читачів. Персонажі його книг – це в основному люди найгуманнішої професії – медики. Вони у творах М. Колесника борються за людське довголіття, високу мораль і етику лікаря, професіоналізм і дотримання клятви Гіппократа. Саме про це розповідає і роман «Діти Асклепія».

У 2012 році в Житомирі вийшла з друку його збірка оповідань для дітей шкільного віку «Урок милосердя». «Художньою педагогікою» назвав Петро Білоус, доктор педагогічних наук, професор, оповідання, що увійшли до збірки. Тут особливого значення автор надає тонким питанням дитячого виховання. На переконання письменника, виховує не словесне наставляння на «правильні» вчинки і поняття, а саме життя, яке ставить перед хлопчиком чи дівчинкою певну проблему, яку слід вирішувати. Вихід із ситуації підказують вчинки інших людей, критерієм яких є налаштованість на добро і милосердя. М. Колесник намагався по-художньому дослідити витоки людського характеру ще в дитячу пору його становлення. І робив це як письменник професійно та переконливо.

Для Миколи Колесника «житомирський період» творчості був найпліднішим. Письменник завжди перебував у центрі літературного життя нашого краю. Навіть його зовнішній вигляд, його то пристрасні, то розважливо-мудрі роздуми на літературних зібраннях видавали в ньому класичний образ письменника, котрий досить серйозно ставиться до своєї місії – нести в слові добро людям. З добром і лагідною усмішкою приходив він до робітників та школярів, до колег-медиків і в студентську аудиторію. Й водночас був скромним, заглибленим у себе, уважним до співрозмовника та щирим у спілкуванні. Таким і пам’ятають його всі, хто мав щастя знати у своєму житті цю людину, лікаря й письменника. Помер Микола Петрович Колесник 6 лютого 1999 року у Житомирі. Поховано його в с. Волиці Сінгурівської сільради Житомирського району. Творчість М. П. Колесника засвідчує, що це був невтомний трудівник у царині української літератури XX ст. Його вагомий творчий спадок не залишається поза увагою і нинішнього покоління.