Заслужена артистка України Ірина Шинкарук — перше українське ім'я, занесене до міжнародного музичного каталогу «Who is who in music».
Ірина Шинкарук — перше українське ім'я, занесене до міжнародного музичного каталогу «Who is who in music».
Народилася 31 липня 1979 року у Фастові Київської області. Дитячі роки провела у Житомирі. В студентські роки живе то у Житомирі, то в Києві. А у 1998 році остаточно переїжджає жити до столиці.
Освіту здобувала у Житомирському державному педагогічному університеті ім. І. Франка на факультеті філології та в Житомирському училищі культури на хормейстерсько-диригентському відділі. Другу вищу освіту отримала в Національному Університеті культури і мистецтв, де пізніше викладала естрадний спів.
Свою концертну діяльність почала із чотирирічного віку в дуеті з батьком — Володимиром Шинкаруком. У 1990 році виграла свій перший музичний конкурс — «Замкова гора»(м. Житомир).
Досягнення:
1991 р. — «Солом'яний дзвін» /м. Луцьк/ — I місце
1991 р. — II Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» /м. Запоріжжя/ — приз «Надія»
1992 р. — IV Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Оберіг» /м. Луцьк/ — диплом
1993 р. — Всеукраїнський конкурс «Нові імена» /м. Київ/ — диплом
1993 р. — III Всеукраїнський фестиваль «Червона рута» /м. Донецьк/ — I місце у жанрі популярної музики
1993 р. — Міжнародний фестиваль «Білостоцькі мальви» /м. Білосток, Польща/ — Гран-прі
1993 р. — Всеукраїнський фестиваль сучасної української пісні «Пісенний вернісаж» /м. Київ/ — диплом.
1994 р. — Стажировка у Варшавському театрі оперети /м. Варшава, Польща/
1994 р. — V Міжнародний фестиваль «Голос Азії» /м. Алма-ата, Казахстан / — диплом FIDOF, приз за виконання кращої пісні фестивалю «Місячний оберіг»
1997 р. — XIV Всесвітній фестиваль молоді та студентів /м. Гавана, Куба/
1997 р. — Всеукраїнський рейтинг популярності «Золота фортуна» /м. Київ / — краща молода співачка України
1998 р. — Всесвітній фестиваль християнської молоді /м. Відень, Австрія/
1998 р. — III Міжнародний фестиваль «Море друзів» /м. Ялта/ — Гран-прі
1999 р. — V Всеукраїнський телевізійний фестиваль популярної музики «Мелодія» /м. Львів/ — Гран-прі
1999 р. — Міжнародний конкурс виконавців естрадної пісні ім. В. Івасюка /м. Київ/ — II премія
2008 р. — Лауреат премії імені Івана Огієнка
З 2000 року — солістка ТВО «Музика», старший диктор телеканалу «Культура»
Вперше в 1994 році відвідала п'ять західноєвропейських країн: Угорщина, Словаччина, Польща, Німеччина, Франція — разом з переможцями «Червоної рути-93». Пізніше з творчістю Ірини Шинкарук познайомились жителі Австрії, Греції, Казахстану, Узбекистану, Куби, США, Ліві.
На думку фахівців, Ірина Шинкарук започаткувала новий напрямок у сучасній українській популярній музиці — магічний рок. Зараз у репертуарі співачки переважає танцювальна музика. Паралельно з цим, вона записує та виконує а капельні народні твори.
Володи́мир Фе́дорович Шинкару́к — поет, прозаїк, композитор, бард-виконавець. Професор Житомирського державного університету імені Івана Франка. Почесний громадянин Житомира.
Володимир Шинкарук народився 19 серпня 1954 року в селі Вчорайшому Ружинського району Житомирської області в родині медиків. У період хрущовського «укрупнення районів» Шинкаруки переїхали в Хмельницьку область: у 1958–1962 роках вони мешкали в селищі міського типу Теофіполь, а 1962–1966 роках — у місті Красилів.
1967 року родина Шинкаруків повернулася в Житомирську область і оселилася в селищі Червоному Андрушівського району.
1971 року Володимир Шинкарук закінчив Червоненську середню школу і став працювати завідувачем клубу Червоненського цукрового комбінату. У 1972–1976 роках навчався на філологічному факультеті Житомирського педагогічного інституту, після закінчення якого залишився викладати на кафедрі російської та зарубіжної літератури. Служив у війську, навчався в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту імені Максима Горького.
Працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента, професора Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також в Київському національному університеті культури та мистецтв (2000–2002).
Постійно поєднує науково-педагогічну діяльність з концертними виступами. Як автор і виконавець є переможцем багатьох музичних фестивалів і конкурсів, виступав з концертами у Польщі, Словаччині, Угорщині, Німеччині, Франції, США. Записав і видав два магнітних альбоми «Дім для душі» (Сoll. 1, 1998), «Дім для душі» (Сoll. 2, 2001); компакт-диски «Дім для душі» (2002) та «Колір тиші» (2007), «Перекоти-НЕБО» (2009), «Шестиструнний дощ» (2010).
Виховав цілу плеяду відомих науковців, журналістів та митців, серед яких Юрій Кот, Сергій Кудімов, Наталія Мосійчук, Ірина Антонович, заслужена артистка України Ірина Шинкарук.
Почесний громадянин міста Житомира (2011). Лауреат обласної комсомольської премії імені Миколи Шпака (1986), Всеукраїнської премії імені І.Огієнка (2008), володар І премії Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» в номінації «Пісенні тексти про кохання» (2010).
