Національна заслужена капела бандуристів України ім. Г. Майбороди м. Київ.
Київська капела бандуристів — національний колектив України, що базується у Києві. Відлічує свою історію з 1918 року, коли був заснований Кобзарський хор. З 1946 року — Державна капела бандуристів УРСР. 1995 року капелі присвоєно ім’я Геогрія Майбороди.
Передісторія
На ХІІ археологічному з’їзді в Харкові в 1902 р. відбувся перший виступ колективу кобзарів під керівництва Гната Хоткевича. Цей колектив мав щей виступ в грудні 1902 р в Полтаві і спричинило до великого інтересу до створення кобзарських колективів.
Існують документи які свідчать про виступів квартету зрячих бандуристів який відбувся в Москві під керівництвом Гната Хоткевича в серпні 1905 р.
В Києві перший колектив зрячих бандуристів був створений з студентів Київського університету в 1906 р. під керівництвом Михайла Злобінцева і проіснувала до 1909 р… Колектив складався з 6-ти учасників і часто виступав на українських громадських іпрезах довколо Києва. В 1910 р. коротко існував ансамбль який складався з учнів класу гри на бандурі музичної школи М. Лисенка де викладав кобзар Іван Кучеренко.
Ці колективи вплинули на заснування професійного колективу в Києві в 1918 р під керівництвом бандуриста Василя Ємця.
Кобзарський хор (1918—1919)
У травні 1918 оголошення про створення колективу були надруковані в газетах «Відродження», «Робітнича газета» та «Народна воля». В червні 18 чоловік відповіли на оголошення. Кожний мав свою техніку гри та конструкцію бандури. Багато не читали музики. З 8-ми зацікавлених був створений перший колектив, переважно з Кубанських козаків та учнів В. Ємця. Репетиції колективу почалися в серпні того ж року.
