Різдвяний (Пилипів) піст встановлений у Православній церкві напередодні Різдва Христового для того, щоб віруючі, очистивши себе покаянням, молитвою й постом, могли благоговійно зустріти Сина Божого, що з’явився у світ, і крім звичайних дарів та жертв, принести Йому чисте серце й бажання слідувати Його вченню.
Для більшості християн східного обряду Різдвяний піст розпочинається одразу після дня пам’яті святого Пилипа – або 27 листопада о 17.00, або о 23:59 (хто як вважає правильнішим), передає Ближче до Бога.
В історичних джерелах Різдвяний піст згадується з IV століття. Спочатку він тривав 5 днів, потім 7, 21 день і, нарешті, 40 днів – як Великий піст, що й було закріплено реформою 1166 року, коли за рішенням Константинопольського патріарха Луки Хрисоверга Різдвяний піст для всіх православних християн «візантійського обряду» став сорокаденним – з 28 листопада по 6 січня за новим стилем.
Від 20 грудня до 25 грудня (старого стилю) Різдвяний піст підсилюється, і в ці дні навіть у суботу й неділю риба не благословляється. Між тим саме на ці дні припадає святкування цивільного Нового року, і християнам треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, винопиттям і куштуванням їжі не порушити суворість посту.
Постячись тілесно, в той же час необхідно постити і духовно. «Постящеся, братіє, телесне, постимося і духовне, дозволимо усякий союз неправди», – заповідає Свята Церква.
Піст тілесний без посту духовного нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається усвідомленням власної зверхності від усвідомлення того, що він постить. Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора. Піст не мета, а засіб – засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою.