Замість обіцяного «Ревізора» на гастролі в Житомирі Рівненський театр 11 квітня привіз п’єсу «Наполеон і корсиканка», пише Перший.
Попри те, що житомирські глядачі купували квитки саме на «Ревізора» та й рівненські театрали планували вкотре завітати до нашого міста з цим спектаклем, на заваді стала хвороба акторів.
Тож буквально за день до гастролей довелось змінювати репертуар й обирати найбільш взаємозамінну виставу, де не були задіяні хворі актори.
На прес-конференції з нагоди обмінних гастролей представники Рівненського академічного українського музично-драматичного театру запевнили, що вистава про Наполеона житомирянам сподобається не менше, і були праві.
Увечері зал був заповнений вщент, глядачі по-різному сприйняли інформацію про заміну, але у фіналі всі аплодували, кричали «Браво» та дарували акторам квіти.
Відзначимо, що події п'єси відбуваються у 1819 році на острові Святої Єлени. Це вигадана історія, більше того комедія, у якій Наполеон Бонапарт постає в незвичній іпостасі.
Проста корсиканка з королівським ім'ям Жозефіна потрапляє на острів, що став в'язницею Бонапарта. Вона одразу стає підтримкою і опорою відставному імператорові, перед яким колись тремтів увесь світ.
Жозефіна набуває статусу справжнього друга і змушує Наполеона пригадати, що він насамперед людина і корсиканець. Хепі-енд п’єси – це щирий сміх Бонапарта, який ніколи не сміявся.
Головну роль Бонапарта виконав заслужений артист України Петро Ліснічук, який зізнався житомирським журналістам, що вжитися в образ йому було неважко, але головне було відчути увесь біль переможеного Бонапарта у чи не найгірший період його життя.
До свого героя попри все ставиться позитивно і відзначає, що Наполеон вічний, адже не буде нас, а він залишиться в історії.
Галині Цьомик, яка зіграла роль корсиканки, на сцені Наполеон навіть зробив пропозицію руки й серця, втім для її героїні головне інше, - вона просто дає хороший рецепт і імператору, і глядачам у залі, як правильно жити.
Декораціями для вистави став обпалений прапор, кілька копиць сіна, стільці. Події відбувалися, в основному, у конюшні, а актори виходили на сцену в класичному вбранні відповідної історичної доби.
Рівняни також подякували колективу Житомирського театру за те, що вони виховали вдячних дитячих глядачів, які дарували гостям квіти після вистави «Соломяний бичок».
Директор нашого театру Наталія Ростова розповіла, що з Рівненським театром у них особлива дружба і співпраця, вони наче театри-близнюки і вже 14 травня планують підкорювати з житомирським «Украденим щастям» дорослих глядачів Рівного.