Валентин Ревунець: Робота лікаря ветеринарної медицини – це постійна «дряпуча» небезпека

«Лікар лікує людей, а ветеринар – усе людство».

Щорічно 8 серпня в Україні відзначають День працівників ветеринарної медицини. Професіоналізм і вміння лікаря ветеринарної медицини – справа особистої відповідальності, бо в його руках знаходиться життя малих улюбленців, свійських тварин і спокій їх господарів. Комусь може здатись, що робота лікаря ветеринарної медицини легка і не потребує особливих зусиль. Проте ті люди, які зіштовхуються з лікарями такого профілю, розуміють, як важливо вчасно і правильно надати допомогу, щоб врятувати.

Читайте також: До кінця листопада у Житомирі з’явиться ще один філіал компанії «Ферпласт»: створять кілька сотень робочих місць!

Відсидівши» 9 років 6 місяців за зґвалтування малолітньої, чоловік на Житомирщині знову скоїв аналогічний злочин

Династію лікарів ветеринарної медицини продовжує Валентин Ревунець, уродженець села Мовчанівка. Його батько, Анатолій Ревунець, декан факультету ветеринарної медицини, кандидат ветеринарних наук, доцент По- ліського національного університету. Раніше вони мешкали в Мовчанівці, де тато хлопця працював лікарем-ветеринаром та і після роботи постійно надавав допомогу свійським тваринам. Ще маленьким Валентин часто їздив з ним на виклики, спостерігав, як той працює. Тому після закінчення 9 класу хлопець разом зі своєю сестрою Валентиною вступають до Новочорторийського державного аграрного технікуму на факультет ветеринарної медицини. Після закінчення технікуму обоє вирішують вступити до Поліського національного університету поглиблювати свої знання. Сьогодні Валентин отримав червоний диплом бакалавра і вступив на магістратуру одразу на дві спеціальності, а саме: ветеринарна медицина та публічне управління та адміністрування.

«Ветеринарна медицина – справа, якою я хотів займатись завжди. Звичайно, думав і про звичайну медицину, проте тварини мені ближчі. З ними я швидше і простіше знаходжу контакт, ця справа здається мені дуже гуманною. Зараз я працюю в приватній Макарівській ветеринарній клініці «Велес» хірургом. Робота мені подобається, хоча бувають різні ситуації. Але це надзвичайно хороша практика. Маю постійних клієнтів, котрі після вдалого лікування ведуть своїх улюбленців саме до мене. Звичайно, мене це тішить, бо я бачу, що працюю в правильному напрямку».

Валентин не забуває і про рідне село. Часто приїжджає туди і завжди відгукується, коли люди просять про допомогу. Лікує домашніх тварин, стерилізує, робить хірургічні операції.

«Робота лікаря ветеринарної медицини – це постійна «дряпуча» небезпека. Ми працюємо в спеціальних хірургічних костюмах, рукава у нас короткі. Трапляються різні тварини, після них часто залишаються сліди. Я вже не дивуюсь, коли люди запитують: «Боже, що з вами сталось?». У клініці я приймаю котів та собак, проте в житті надаю перевагу коням та собакам. Це вірні тварини, які люблять і бережуть свого господаря, бо від котів прихильність та вірність рідко коли можна очікувати. Нещодавно до мене прибився собака, і я почав його підгодовувати. Через деякий час знайшов його пораненим і покусаним: на нього напали інші собаки. Я почав займатись його лікуванням, робив перев’язки, промивав рани, ставив дренажі. Сьогодні йому вже набагато краще».

У роботі і в житті Валентину пощастило, бо в клініці він працює разом зі своєю сестрою Валею. Дівчина займається терапією, а хлопець хірургією. Проте під час складних ситуацій вони часто діють разом. Валентин каже, що все життя вони ідуть пліч-о-пліч. У школі сиділи за однією партою, разом вступали до технікуму і університету, там теж сиділи разом, працюють в одній клініці, обрали однаковий життєвий шлях.

У майбутньому Валентин планує створити власну ветеринарну клініку. Зізнається, що думав і про Ружин, бо вдома його завжди чекає багато людей, які постійно телефонують і просять допомогти. Проте зараз про це рано говорити, бо хлопець хоче набратись досвіду, більше практикуватися і навчатись у найкращих спе- ціалістів.

Читайте також: На Житомирщині гадюка укусила 14-річну дівчинку під час збирання ягід у лісі

Читайте також:  «Читайте також: З 10 вересня у Житомирі зміниться рух громадського транспорту

«Багато хто думає, що навчатись на ветеринара і працювати дуже легко, проте це не так. Ветеринарна медицина – це не тільки стерилізація худоби, а й складні операції, важливі рішення та сумні події. Часом трапляються чотирилапі пацієнти, яким уже неможливо допомогти, ти можеш тільки позбавити їх від страждань. Така специфіка роботи, проте звикати до неї дуже важко. Моя порада всім ветеринарам та студентам – читайте та вдосконалюйте свої вміння, бо у ваших руках маленькі життя, які теж потребують якісної та вчасної допомоги. Багато чим я завдячую Максиму Войтюку, головному хірургу та співвласнику клініки «Велес». Максим Вікторович навчив мене дуже багатьом речам, без нього, наприклад я б ніколи не дізнався, що таке складання та зрощування кісток. Я дуже щасливий, що набираюся досвіду у такої людини».

Євгенія Осаволюк, «Ружинська земля»