Стрільцю Сергію по кілька разів на день телефонує донечка. Зазвичай із одним і тим самим питанням: «Татку, ти коли приїдеш? Я вже скучила...» Грізний воїн у такі моменти одразу перетворюється на ніжного та люблячого батька і щораз повторює: «Я ж твій сон захищаю! Тому мушу бути тут».
Сергій ділиться, що цього року донька піде до першого класу. Сам військовослужбовець родом із Житомирщини й служить у окремій механізованій бригаді ім.князя Костянтина Острозького. Здається, мав би вдосталь часу проводити із родиною, та їх практично не бачить. Більшість часу проводить на війні або полігонах.
Нині Сергій разом із побратимами тримає оборону на Світлодарській дузі. Каже, хоч нинішня ротація на перший погляд і видається спокійною, але ризики потрапити під снайперський вогонь противника зросли. Добре, що зараз у війську чимало сучасного обладнання, яке дозволяє спостерігати за ворогом вдень та вночі, не висовуючись з укриття. До того ж всі бійці забезпечені засобами захисту. Це дозволяє звести ризик для людей до мінімуму. А ще, зізнається воїн, особливо приємно, що з кожним роком все більше з цих речей вироблено саме в Україні!