День вшанування учасників бойових дій на території інших держав – це одночасно трагічна та героїчна дата. Це свідчення високої поваги українського суспільства до воїнів-інтернаціоналістів, до усіх людей вірних присязі та готових у потрібну мить стати на захист тих, хто цього потребує.
Читайте також: На Житомирщині зібралися найвитриваліші та найміцніші десантники з усієї України
Багато горя лих і страждань принесли нашому народу ці дев'ять років і п'ятдесят один день жорстоких боїв у чужому краю. У неймовірно важких умовах бойового життя, далеко від дому, щогодини наражаючись на небезпеку, і часом смертельної, вони зберегли вірність військовій присязі, військовому і людському обов'язку.
Афганська війна – це особлива, написана кров'ю сторінка історії нашої країни. Слово «Афган» утвердилося у колективній пам'яті та колективній свідомості як час величезних втрат, час нелюдських зусиль наших солдат. На жаль, звідти до рідної Житомирщини не повернулися 133 наших хлопці. Ми пам'ятаємо кожного з них. А ті хто повернувся, ще довго зберігали опіки тих часів у своїй душі.
Окрім Афгану буди ще десятки миротворчих місій у складі сил Організації об’єднаних націй, де українські військові довели усьому світу, що їм немає рівних у надійності та професіоналізмі.
Сьогодні наша країна переживає часи, коли вже український народ потребує захисту і наші військові знову стоять на сторожі миру та Незалежності вже своєї власної держави.