Старший стрілець Сергій коли розпочалася революція Гідності, покинув свою роботу в Росії, відразу ж повернувся додому.
Так, з весни 2014-го чоловік завжди на передовій. Він лиш змінює позиції. Зараз Сергій служить в частині зі своїми двома синами. Він гордий тим, наскільки правильні цінності зумів прищепити своїм хлопцям.
– Перше бойове хрещення я отримав під час звільнення Слов’янська, - каже наш герой. - Гаряче було – не те слово. Це пізніше будуть ротації в Авдіївці, Верхньоторецькому, Горіховому і кожна зі своїми «сюрпризами», а тоді все було в новинку.
Перевестись до механізованої бригади вирішив, аби бути разом із синами, бо з 2014 практично не бачив родини. Якщо про службу старшого сина Сергій знав, то молодший пішов воювати потай від батьків ще у 17 років. Батько ж був переконаний, що малий продовжує здобувати освіту.
– Я був на передовій, і якось виїхав у місто з побратимами за цигарками і смаколиками. Аж раптом наштовхнувся на сина. Можна було навіть не запитувати, що він тут у свої 17 років робить! Надто вже дорослим став у нього погляд. Але ж... Чого було очікувати? Сам же намагався виховати синів достойними чоловіками! Звісно ж, обійшовся без ганебних спроб випхати його назад додому. Навпаки, з повагою потиснув сину руку, як достойній людині і справжньому воїну!
Зараз старший син Сергія головний медик батальйону, молодший – розвідник. Дружина не надто в захваті від такого розкладу, але потроху звикла.
І Сергій, і його сини налаштовані рішуче – без перемоги додому не повертатись! А тим часом, вдома підростає маленький онук. Нещодавно здивував Сергія своїм проханням:
«Діду, ти мені танк привезеш? Тільки справжній!»
Бойовий дідусь віджартовується:
«З малечку підростаюче покоління готуємо, вже й у зброї розуміється…».
Джерело: 30 окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького
Читайте також: На Житомирщині зібралися найвитриваліші та найміцніші десантники з усієї України