У лісництвах Ємільчинського лісгоспу на Житомирщині розквітли кущі рідкісної азалії понтійської

У лісництвах Ємільчинського лісгоспу на Житомирщині розквітли кущі азалії понтійської або рододендрону родини вересових.

Ця рослина жовтогарячого кольору з різким запахом поширена у небагатьох місцях планети, одне з яких – житомирське Полісся. Про це розповіла інженерка Ємільчинського лісгоспу Альона Мосійчук, передає suspilne.media.

За її словами, у лісництвах господарства азалія понтійська росте у хвойних та листяних лісах.

"У наших лісництвах її можна зустріти на площах до 30 тисяч гектарів, – каже Альона Мосійчук. – І це становить до 60 відсотків від усієї території лісгоспу. Росте вона у шести з семи лісництв".

Альона Мосійчук каже, що особливого догляду ця дика квітка не потребує. Вона мирно співіснує з іншими лісовими рослинами.

"Азалія вважається рідкісною рослиною, тому що поширюється в Україні тільки в частині Житомирської та Рівненської областей. Ми не заважаємо їй. Охороняємо її", – каже Альона Мосійчук.

За словами житомирського біолога-науковця Івана Хом'яка, азалія понтійська і досі є цікавою рослиною для дослідження, а відтак її існування у природі оповите легендами.

"Легенда полягає в тому, що азалія понтійська не могла існувати під час льодовикового періоду на нашій території, але вона існує, – розповідає Іван Хом'як. – Тому дехто вважав, що вона збереглася як реліктовий вид. Насправді вона, як багато інших реліктів, після танення льодовика щезла і була повторно занесена на території сучасної України".

Іван Хом'як каже, що на житомирському Поліссі азалія понтійська з'явилася завдяки кочівникам.

"Її батьківщина – Кавказ, – каже Іван Хом'як. – Просто під час великої міграції народів в середині бронзового віку вона була штучно перенесена".

Азалія понтівська занесена до Червоної книги України. У світі ця декоративна рослина використовується у парфумерній промисловості.

У сюжеті використані кадри аматорської відеозйомки жителя Городниці Івана Шевчука.

Автори: Оксана Ковальчук, Ірина Остапчук

Фото: Суспільне Житомир

Джерела: suspilne.media та Новоград-Волинська районна рада