Свого часу, коли держава роздавала своїм громадянам безкоштовні квартири, люди не надто були раді помешканням, отриманим на першому поверсі багатоповерхівки: шум, гамір, сміття... Нині, за останні два десятиріччя ситуація кардинально змінилася, і ті, хто мав квартири на перших поверхах, опинилися у значно вигіднішому економічному становищі у порівнянні з іншими. Принаймні, продати таку квартиру для облаштування там, наприклад, магазину, значно легше, ніж ту, яка знаходиться поверхами вище. А відтак, є економічний зиск — бізнес дає за такі приміщення більше, аніж купує квартиру виключно для проживання.
Пишуть Бердичівські новини.
Коли нині подивитися на зовнішній вигляд багатоповерхівок, особливо у центральній частині міста (і не тільки у Бердичеві, а будь-де), то практично всі приміщення на перших поверхах нині заповнені магазинами, офісами, перукарнями і т.п.
Справедливості заради, відзначимо, що для переобладання квартири із житлової у комерційне приміщення треба пройти нелегку процедуру узгодження та отримання дозволів у багатьох інстанціях. Хтось іде по цьому шляху, інші обмежуються тільки початком процедури, а треті взагалі не ламають над цим голову. Зрештою, для того, щоб мати всі дозволи, треба ще й полагодити із власниками інших квартир у цьому ж будинку, отримавши їхню нотаріально засвідчену згоду на переобладнання. Це вдається не скрізь і не завжди: одні нічого не мають проти сусідства із, наприклад, магазином, інші хочуть отримати самі від цього якусь вигоду, а треті — взагалі проти принципово. Інколи такі сиутації призводять до відвертого і відкритого протистояння між мешканцями квартир та власниками нежитлових приміщень.
Яскравим прикладом цьому є ситуація, котра виникла у будинку №23 по вулиці Леніна. Тут вже багато років як перший поверх є практично нежитловим. Нині на місці колишніх квартир облаштована банківська установа, кредитний центр, весільний салон, магазин мобільної техніки. А віднедавна тут з’явився і магазин, який реалізує м’ясну продукцію. От саме з його появою і почали нагнітатися настрої у цьому будинку.
Власне, відкриття магазину окутане певною таїною. Принаймні, так випливає з інформації, отриманої нашими журналістами у заступника міського голови Михайла Гайчені. Свого часу, каже посадовець, колишній власник приміщення, де нині розташована “М’ясна точка” (а мова йде про цей магазин) отримував деякі дозволи на реконструкцію квартири під магазин. Тільки тоді там збиралися облаштувати точку з продажу промислових товарів. Та, мабуть, щось у підприємця не пішло, адже довести до логічного звершення процес реконструкції квартири він не зміг. Потім взагалі продав свою власність.
А відносно недавно у цьому приміщенні відкрився згаданий м’ясний магазин. Михайло Гайченя каже, що за відповідними дозволами на початок роботи цього торговельного об’єкта ніхто до мерії не звертався. Хоча без такого дозволу, зокрема — погодження графіка роботи, діяльність магазину не могла бути розпочатою. Більше того, нічого не відомо і про те, яким чином відбувалося закінчення реконструкції приміщення. Адже з моменту отримання попередніх дозволів колишнім власником змінилося законодавство і треба було проходити нову процедуру.
Водночас, мешканці названого будинку і далі продовжують штурмувати міськвиконком з вимогою негайно закрити об’єкт. З власницею квартири, розташованої якраз над “М’ясною точкою”, мали змогу поспілкуватися наші журналісти. Жінка каже, що робота магазину заважає нормальній її життєдіяльності. Каже, що у її квартирі чути постійний гул холодильників уночі та відвідувачів магазину вдень. Сховатися від цього гамору вона не може нікуди. Зверталася до власників магазину, але вони й слухати її не хочуть. Жінка стверджує, що немає жодного бажання отримати від магазину якусь матеріальну вигоду? Вона вимагає закрити торговельну точку, яка, за її словами, працює незаконно і своєю роботою заважає мешканцям квартир. При цьому, наголошує, йтиме у своїх намірах до кінця. “Треба, буду писати і Президенту”, - відзначає вона. Але спочатку звернулася у міськвиконком зі своїми вимогами.
Парадоксальність ситуації полягає у тому, що нині, знову таки — у зв’язку зі зміною законодавства, міська влада не має жодного юридичного права перевірити: на яких підставах та в яких умовах працює магазин. Навіть, за умови, коли достеменно відомо, що дозволи на початок роботи магазину нікому не видавалися. Закон позбавив мерію таких повноважень.
Єдине, що можна — звернутися до відповідних державних органів, які ще мають певне право перевірити (хоч і їхні повноваження також у цьому урізані). Саме тому, міськвиконком офіційно звернувся до санстанції та управління ветеринарної медицини, які повинні контролювати дотримання відповідних умов роботи у магазині, а також мають право (санстанція) перевірити рівень шуму, який “виробляє” магазин”. Крім того, окреме звернення надіслано і на адресу правоохоронних органів, які повинні перевірити законність здійснення бізнесменами їхньої господарської діяльності. Адже, коли відсутні дозволи, то про яку законність може йти мова?
Тепер лишається чекати відповідей із названих установ та їхньої реакції на проблему. Жінка ж, яка оголосила своєрідну “війну” магазину, переконана, що доб’ється його закриття за будь-яку ціну...