Безбар’єрність має широкий спектр і стосується абсолютно всіх галузей. Мова також може бути безбар’єрною.
Про це йдеться на сайті Житомирської ОВА. Маркером є вміння коректно говорити про людей із інвалідністю та правильно спілкуватися із ними.
У такій мові відсутні слова та фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп. Для безбар’єрної мови є просте правило – людина завжди є на першому місці. Тобто, говоримо спочатку говоримо про людину, а не про її риси. Варто також уникати маскувальних слів і утриматися від узагальнень.
А як же правильно говорити про інвалідність, порушення, синдроми та розлади? Дивіться у інфографіці.