Наші діти прокидаються від вибухів за вікном. Їм страшно. Страшно і нам, дорослим.
Підтримати дитину і допомогти їй впоратися зі страхом допоможуть поради дитячої й сімейної психологині Світлани Ройз. Вона, зокрема, радить діяти за таким алгоритмом:
Нормалізація
Дорослий фіксує і пояснює ситуацію:
«Я бачу, що ти боїшся. Цей звук справді лякає, але він означає, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Про нашу безпеку дбають – тож і нам треба подбати про себе і йти в укриття».
Підтримка
Дорослий сигналізує дитині про підтримку й пропонує дію:
«Я з тобою і буду з тобою весь час. Хочеш, я візьму тебе на руки, а ти візьмеш свою іграшку (воду, домашнього улюбленця)?»
Завершення
Дорослий акцентує, що загроза минула, і відзначає силу дитини:
«Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».
Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха й уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю все, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води й струшує з себе всю воду.
Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо дитину про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.
Це поради працюють не тільки для дітей, а можуть бути корисними й для дорослих.