За два дні президент України відвідав три країни - Литву, Естонію та Латвію.
Що пообіцяли Зеленському колеги з країн Балтії і чому їхня підтримка важлива для Києва - у DW.
Естонія, Литва та Латвія: Як минула перша закордонна поїздка Президента Зеленського у 2024 році
Надійне джерело
Володимир Зеленський та Гітанас Науседа на зустрічі у Вільнюсі 10 січня 2024 рокуФото: Petras Malukas/AFP/Getty Images
Протягом двох днів - 10 та 11 січня - президент України Володимир Зеленський відвідав Литву, Естонію та Латвію. Він наголосив, що його перше закордонне турне у 2024 році розпочалося з країн Балтії, оскільки вони допомагають Україні з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Лідери держав домовилися про подальшу військову співпрацю, обговорили інтеграцію України до ЄС та НАТО. Зеленський попередив колег: якщо Росія знищить Україну, то балтійські країни можуть бути наступними.
Литва допоможе Україні у військових інноваціях
Спочатку літак президента України здійснив посадку в Литві. Президент цієї країни Гітанас Науседа підтвердив, що до 2026 року країна виділить на підтримку Україні 200 мільйонів євро. Значну частину цієї суми витратять на закупівлю техніки для розмінування, також кошти підуть на придбання боєприпасів, безпілотників, генераторів та іншого обладнання. Крім того, до кінця 2024 року литовські фахівці планують навчити близько трьох тисяч українських військових, а литовські військово-промислові підприємства заявили про готовність до співпраці з українськими колегами у розробці військових інновацій. Загальна підтримка України з боку Литви вже перевищує один мільярд євро та становить 1,45 відсотка ВВП Литви.
Володимир Зеленський у Вільнюсі наголосив, що Україна гостро потребує систем ППО. У грудні та січні російська армія завдала серії великих авіаударів: українські ППО збили 70 відсотків ворожих ракет та безпілотників, розповів український лідер.
Естонія - за легалізацію ударів України по території РФ
1,2 мільярда євро до 2027 року виділить Естонія в якості військової допомоги українській армії, заявив президент Естонії Алар Каріс.
Володимир Зеленський та Алар КарісФото: UKRAINIAN PRESIDENTIAL PRESS/REUTERS
Він зазначив, що справедливо використовувати заморожені російські активи для відновлення України, а також варто дозволити ЗСУ застосовувати західну зброю для ударів по військових об'єктах на території Росії. Прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас на зустрічі із Зеленським закликала решту країн не знижувати підтримку України, підтримавши спільний девіз: "Свобода має бути краще озброєна, ніж тиранія".
Зеленський попередив, що у разі припинення вогню Росія може заповнити брак озброєння та підготуватися до нового витка війни: "Президент Росії не заспокоїться, поки не знищить Україну". Наступними цілями Путіна, за словами Зеленського, можуть стати країни Балтії.
Латвія на чолі коаліції з виробництва дронів для України
Про наслідки можливого заморожування конфлікту Зеленський нагадав і у Латвії на зустрічі з президентом Едгарсом Рінкевичсом. Там президенту України також гарантували новий пакет військової допомоги, куди входитимуть гаубиці, боєприпаси, засоби зв'язку, протитанкові системи, гелікоптери, інша техніка та озброєння.
Основну увагу Латвія має намір приділити виробництву дронів для ЗСУ. "Безпілотники не вимагають великих фінансових вкладень, але ефективні на полі бою", - зазначив Рінкевичс. Загальну суму нового пакету допомоги президент Латвії не уточнив, але назвав обсяг затвердженої Сеймом програми реконструкції території України протягом трьох років - 500 мільйонів євро.
Експерти про важливість підтримки країн Балтії для України
Візит Зеленського - знак подяки країнам Балтії за їхню підтримку з перших днів війни, каже голова правління київського Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. Він зазначає, що у співвідношенні зі своїми ВВП країни Балтії спрямовують Україні набагато більше допомоги, ніж інші західні партнери: "Звичайно, в абсолютних величинах ці обсяги менші, ніж від США, Німеччини, Великобританії, але в них і економіки значно більші".
Підтримка країн Балтії стане в нагоді Україні на саміті НАТО у 2024 році, вважають експерти.
Фото: Petras Malukas/AFP/Getty Images
Символічний жест несе в собі цілком прагматичні цілі, вважає Фесенко, особливо з огляду на майбутній саміт НАТО, який відбудеться у Вашингтоні влітку 2024 року. Експерт припускає, що на зустрічі обговорюватимуть "червоні лінії". Можливо, однією із спірних тем стане використання західної зброї для знищення військових об'єктів на території Росії. "Думаю, що це (ініціатива естонської влади. - Ред.) також спільна, скоординована позиція, яку просуватимуть вже у відносинах зі Сполученими Штатами, у рамках НАТО та в рамках коаліції "Рамштайн", - каже Фесенко.
Найближчими місяцями може вирішитися питання щодо подальшої підтримки України з боку західних країн, тому тур країнами Балтії може бути важливим для активізації європейської та західної дискусії, вважає старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних справ Кадрі Лійк. "Це допоможе привнести більше почуття терміновості у процес прийняття рішень Заходом", - каже вона.
Обидва експерти скептично ставляться до можливості вторгнення Росії у країни Балтії, оскільки такий конфлікт означав би Росії війну з усім Північноатлантичним блоком. "Не думаю, що Путін одержимий країнами Балтії так само, як він одержимий Україною. Але війна завжди створює нові ризики, непередбачуваність та небезпечну динаміку", - визнає Лійк. Володимир Фесенко припускає, що протистояння може відбуватися у форматі гібридної війни - без прямого зіткнення: "Суперечки йдуть тільки про те, коли це може бути. Але ясно одне - поки Росія зав'язла в Україні, ризик нападу на інші країни все-таки менший".
Олексій Стрельніков, dw.com