Марія Никанорівна Копачевська народилася в Житомирі 25 лютого 1891 року. Батько – колезький секретар, діловод духовної консисторії (РАГСу), помер у 1895 році, коли Марії було лише 4 роки.
Початкову освіту Марія Никанорівна отримала в Житомирі, де закінчила у 1908 році 8-й додатковий клас жіночої гімназії М.В. Овсянникової з золотою медаллю і здобула звання домашньої наставниці. З 15 років їй довелося підзаробляти приватними уроками.
У 1909 році вона приходить на роботу до Волинського центрального науково-дослідницького музею, де і працювала до 1922 року. Спочатку в якості ботаніка та на посаді хранителя (каталогізатора), а потім на посаді завідуючого ботанічним відділом.
В цей же період Марія Никанорівна при музеї організувала майстерню з виготовлення шкільних наочних гербарних матеріалів. У 1921-1922 роках читала курс ботаніки у Житомирському інституті народної освіти.
У 1922 році Копачевська залишає роботу в музеї і працює завідуючою Житомирською метеорологічною станцією 2-го розряду сільськогосподарського типу протягом двох років.
У 1924 році їде до Києва, влаштовується на роботу в Укрмет (Управління гідрометеорологічної служби), де працює до 1931 року включно. Працювала керівником сільськогосподарської секції з організації фенологічних пунктів. Мережа налічувала у своєму складі понад 200 пунктів служби врожаю, почала функціонувати з 1925 року.
У 1928 році Марія Никанорівна була відкомандирована управлінням на курси агрометеорологів при обсерваторії Михельсона (Тимирязівська сільськогосподарська академія), після яких офіційно оформила свою спеціальність агрометеоролога.
У 1931 році вона була переведена з Управління гідрометеослужби до новоствореного Гідрометеорологічного науково-дослідного інституту на посаду старшого спеціаліста секції сільськогосподарської метеорології. З переводом цієї секції до м. Полтави, тимчасово туди переїхала.
З липня 1932 року Марія Никанорівна почала працювати у всесоюзному інституті цукрової промисловості, який знаходився у Києві. Там вона працювала до окупації Києва німецькими військами. Не мала можливості евакуюватися через важку хворобу матері-інваліда, залишалася в окупованому Києві з 1941 по 1943 роки і працювала в інституті селекції і ґрунтознавства у відділі агрометеорології.
У 1943 році, внаслідок насильного виселення з Києва окупаційною владою, два місяці провела в Житомирі, один місяць працювала спостерігачем метеорологічної станції.
Після звільнення міста Житомира радянськими військами, на початку січня 1944 року повернулася до Києва і почала працювати в Управлінні гідрометеорологічної служби Київського військового округу, де отримала посаду старшого інженера-метеоролога, а з червня 1944 року знову відновилася на роботі у Всесоюзному науково-дослідному інституті цукрової промисловості на посаді старшого спеціаліста-агрометеоролога.
За час війни все це було зруйновано або розлагоджено, тому з 1944 року Марія Никанорівна і зайнялася відновленням цієї мережі.
Надалі її доля була знову пов’язана з відділом агрометеорології Українського науково-дослідного інституту агрометеорології, де вона працювала до виходу на пенсію.
За участі М.Н.Копачевської з 1952 по 1954 роки в Україні була створена мережа з 1287-ми агрометеорологічних постів.
У 1959 році рішенням «Совета Главной Геофизической обсерватории им.А.И.Воейкова от 24 апреля 1959 года (Протокол №7) Копачевской М.Н. присуджена учёная степень кандидата географических наук». Дисертація яка була успішно захищена на найвищому, для метеоролога, рівні була присвячена проблемі ранніх осінніх і пізніх весняних заморозків в Україні.
У 1961 році у видавництві Української Академії сільськогосподарських наук у Києві вийшла книга М.Н. Копачевської «Заморозки на Украине». Ця робота побачила світ, коли Марії Никанорівні виповнилося 70 років.
Марія Никанорівна постійно працювала над собою, була високоосвіченим і ерудованим спеціалістом, знала сім іноземних мов, надрукувала 50 наукових праць. Все своє життя вона достойно продовжувала справу своїх наставників Олександри Миколаївни та Сергія Адамовича Бржозовських.
Померла Марія Никанорівна в Києві у 81-річному віці.
Оксана Бойко - старший науковий співробітник відділу природи
Житомирського обласного краєзнавчого музею