Людмила Суворова: Здебільшого, учасники оперують теоретичними поняттями, але хотілося б дати настанови розуміти їх сенс

«У День рідної мови ми мали прекрасну нагоду послухати гарні захисти наукових проектів, здійснені юними дослідниками, які пов’язані із різноманітними мовознавчими темами. Є надзвичайно актуальні роботи, пов’язані з подіями російсько-української війни – це неологізми в українській мові.

Низка тем спрямовання діалектної лексик. Зокрема лексики ткацтва, прядіння, лексики, пов’язаної з інтер’єром української хати, а також цікаве етнолінгвістичне дослідження, пов’язане з номеном смерті в український мові.

Були праці, що стосувалися ономастики, зокрема юні дослідниці вивчали уживані імена в говірках, походження прізвищ. Ми, як викладачі кафедри української мови, надзвичайно втішені, що юні серця прагнуть до вивчення рідного слова», – розповіла член журі у секції «Українська мова», кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та методики її навчання навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка Леся Ящук.

«Дуже приємно було сьогодні працювати із нашими молодими науковцями. Наукове майбутнє у нас надійне і ми сподіваємося, що ті наукові роботи, які ми сьогодні прослухали у секції «Українська мова», отримають достойне місце на всеукраїнському етапі конкурсу».

«Попри те, що у нас війна діти долучаються до таких заходів, вивчають, працюють. Щоправда, виникло у мене ряд зауваг. У більшості робіт учасники оперують теоретичними поняттями, але хотілося б дати настанови розуміти сенс тих понять, їхнє застосування, влучність.

Хотілося б, щоб учасники, паралельно працюючи із своїми керівниками, думали про методологію, обговорювали її і оперували тими поняттями, значення яких вони самі розуміють. Хочеться бачити більше тих робіт, які нам відкриють щось нове. Також радимо дотримуватися наукового стилю.

В окремих роботах була порушена логіка і структура вступу: десь ми не бачили ні завдань, ні об’єктів досліджень, ні методів. Найбільше якась плутанина виникла із методологією, ми ставили додаткові питання і дуже прикро, коли учасники застосовують компоративний метод, герменевтичний, але не розуміють суті інструментарію, до якого вони апелюють».

«Учні демонструють зацікавленість філологічними проблемами сучасної науки, обирають актуальні теми досліджень. Щоправда, було кілька робіт, де учасники взяли теми, що мають широке висвітлення у наукових розвідках. Учні показали, що вони мають здібності до самостійного наукового пошуку, детального аналізу теоретичних джерел, аргументованого викладу матеріалу».

«Дві роботи з чотирьох були присвячені воєнному досвіду в літературі. Ще хотіла б звернути увагу на ряд окремих моментів, було б добре, якби учасники над ними попрацювали чи звернули увагу при підготовці подібних робіт у подальшому. Це – технічне оформлення. Тобто це такі формальні показники, які відразу ж знижують рівень роботи. Ми ще не вдумалися у тему, зміст, а це вже впадає в очі».