У найближчу неділю, 28 квітня, за тиждень до свята Великодня, ми святкуємо Вербну неділю. Це народна назва свята, яке насправді називається Вхід Господній у Єрусалим. Що необхідно зробити християнину в це свято?
Для того, щоб це зрозуміти, необхідно знати, про що це свято. І як нам долучитися до нього.
Це свято на вшанування однієї з ключових подій новозавітної історії. Сама подія передбачена ще в Старому Завіті у пророка Захарії. Це пророцтво виконалося надзвичайно точно і описане у всіх чотирьох євангелістів. Найповніше сюжет описаний у Євангелії від Матфея.
Подію пов’язують зі святкуванням єврейського Великодня — головного свята, напередодні якого до м. Єрусалима та Єрусалимського храму прибували юрби вірян. За переказом, Ісус вирушив до Єрусалима з Віфанії одразу після здійсненого чуда — воскрешення померлого Лазаря (звідси - Лазарева субота, що передує святу). Ті, хто бачив або чув про це диво, зустрічали Ісуса як очікуваного Месію, Який прийшов рятувати Ізраїль від влади Риму.
За переказом, Ісус в’їхав у міську браму на осляті, без царської пишноти (символіка миру і смирення, антитеза урочистому тріумфу римських імператорів на бойових колісницях). Та простий люд радісно зустрічав і вітав Спасителя, встеляв Йому шлях одягом і пальмовим віттям, вигукував осанну:
За тлумаченнями, у такий спосіб здійснилося старозавітне пророцтво Захарії:
Увійшовши в місто, Спаситель попрямував до храму, звідки вигнав торговців і покупців. Увечері повернувся до Віфанії.
Читайте також: Сакральний атрибут з глибоким змістом. Поліська писанка на три кольори
Згідно з Євангеліями, вхід до м. Єрусалима став для Ісуса початком шляху Його хресних страждань. З наступного дня для християн починається Страсний тиждень — згадка про останні дні земного життя Христа, з якими пов’язані Таємна вечеря, моління в Гефсиманському саду, поцілунок Іуди, суд Пілата, страждання, розп'яття, смерть і поховання. Тому й церковне свято антиномічно сполучає і славлення Спасителя, почуття радості, тріумфу перемоги над смертю, і скорботне передчуття невідворотності жертви Христа, Його близьких мук.
А чому ж у нас свято має назву Вербна неділя? Це саме на згадку про те, що Господа Ісуса Христа, Який в’їжджав до Єрусалима, зустрічали гілками, які різали з дерев і стелили дорогою. Звісно, гілки були пальмовими. Але у нас не росте пальма, тому наша древня традиція - цей день зустрічати з вербовими гілками.
Верба освячується в це свято в суботу ввечері - на Всенічному бдінні. Для того, щоб, коли читається канон (богослужбовий піснеспів), що прославляє Господа, Який в’їжджає до Єрусалима, ми і сьогодні стояли з цими гілками, зустрічаючи Господа.
Зазвичай, ми приходимо в неділю вранці на Літургію, а після богослужіння та й протягом всього дня освячуємо гілочки верби. І цьогоріч у храмах Житомира так само будуть освячувати вербу.
Читайте також: Мистецтво писанкарства: а що ми знаємо про писачки?
Освячену гілочку можна зберігати увесь рік як велику святиню і певний духовний оберіг. Неодноразово було зафіксовано, що суха вербичка пускає бруньки. Це справжнє чудо – одне з багатьох чудес, які ми можемо зустріти в Церкві.
Але щоб більше долучитися до зустрічі Господа, по можливості, варто прийти не лише на Божественну Літургію в неділю вранці, а й на Всенічне бдіння – богослужіння з особливими піснеспівами, яке відбувається ввечері в суботу (про що ми писали вище).
А щоб ще глибше відчути всю повноту свята, священики радять нам під час Божественної Літургії в неділю причаститися.
Андрій Козаченко для 0412.ua