Колекція матеріалів із розкопок городища періоду Київської Русі в житомирському музеї

У фондах Житомирського обласного краєзнавчого музею зберігається колекція матеріалів із розкопок городища періоду Київської Русі, яке розташоване поблизу села Райки Бердичівського району Житомирської області.

Про це розповіли в Житомирському обласному краєзнавчому музеї.

Серед матеріалів є один предмет, який відрізняється від подібних знахідок – це металева лопата трикутної форми. Річ у тім, що таке знаряддя праці у IX-XIII ст. виготовлялося з дерева і лише робочий край лопати, який безпосередньо мав різати землю, був з трикутною або підковоподібною металевою насадкою. Така насадка мала всередині заглиблення та одягалася поверх дерев’яної частини.

«За відсутності достатньої кількості сировини та через примітивний спосібїїобробітку люди не могли дозволити собі знаряддя повністю виготовлене з металу. Але в нашому випадку вся лопата (окрім дерев’яного держака) залізна. Та ще й форма лопати така, що не дозволяє перекидати великий шмат землі при копанні. До того ж вона була розкопана в єдиному екземплярі, на відміну від насадок, яких на території городища було знайдено декілька (це ті, що збереглися до нашого часу). (Фото 1,2)

Читайте також: Що ви могли не знати про краєзнавчий музей у Житомирі?

Згідно публікації 1950 року В.К. Гончарова, на території райковецького городища було знайдено сиродутний горн для вироблення металу з болотної руди, а також залишки ковальського горну. Ці пристрої працювали на деревному вугіллі, яке для підтримання температури, постійно потрібно додавати, перемішувати, розгортати. Саме для такого процесу металева трикутна лопата і була в нагоді, оскільки не загоралася при контакті з розжареним вугіллям або вогнем. (Фото 3,4)», — йдеться в повідомленні.

Але даний предмет плаский та має вгорі біля черенка загнуті краї під кутом 90 градусів. Така конструкція є зручною для натискання ногою при заглиблюванні в землю, особливо якщо ґрунт є твердим або вологим та в’язким. Розміри роблять її досить компактною для перенесення на різні відстані при побудові захисних споруд, дренажних систем або видобуванні корисних копалин.

До речі, слід віддати належне майстру-винахіднику, тому що для того часу це була новаторська річ, яка дійшла до нашого часу, майже, у незмінному вигляді. Вона дуже подібна до сучасного заступу (Фото 5), який є незамінним у нашому господарстві.

Від бойової зброї цю лопату відрізняє форма та значна вага, але при нагоді її також можна було б використати для оборони чи нападу, тому що форма та бічні краї є досить гострими. 

Читайте також: Датуються навіть XVI-XVIII століттями: колекція люльок музею в Житомирі

Отже, можна зробити висновок, що даний предмет міг бути багатофункціональним і досить корисним в житті наших предків.

Наталія Войналович

с.н.с відділу фондів

Житомирського обласного краєзнавчого музею