Протягом липня-серпня у рамках польової археологічної практикистуденти I курсу історичного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка працювали у складі двох археологічних експедицій: Житомирської та Дністровської. Разом із вченими з Інституту археології НАН України вони працювали на трьох об’єктах: неподалік м. Коростень Житомирської області, біля м. Олевськ Житомирська області та поблизу с. Бернашівка Вінницької області.
Загалом спільна робота науковців із Інституту археології НАН України та студентів-франківців дала гарні результати. Про це сайту повідомили в прес-центрі ЖДУ ім. І. Франка.
Так, під час археологічних досліджень поблизу м. Коростень одного з чотирьох іскоростенських древніх городищ, де була резиденція древлянского князя Мала, з’ясувалося, що саме городище на Червоній гірці згадується у літописі у зв’язку із походом княгині Ольги, з метою покарати древлян за страту її чоловіка.
«Цього року студенти ЖДУ імені Івана Франка під керівництвом Андрія Петраускаса зробили кілька розкопів. Найкращими виявилися розкопи рова біля городища. Саме звідти й походять срібні речі, про які вже неодноразово згадували місцеві та всеукраїнські ЗМІ напередодні Дня археолога: лопасне – срібне скроневе кільце, срібні ґудзики з зернью, поясні пряжки. Дослідження посаду, рову і території поза ровом засвідчили, що там дійсно відбулася серйозна пожежа. Там було знайдено й кальциновані кістки. Вони є такими, що належать людині. Відтак, можна припустити, що тут також відбулося й тіло спалення, але наразі невідомо чи загинула людина в результаті пожежі, чи певного ритуального спалення. Проте цю думку зможе підтвердить експертиза. Власне, це й було відкриттям останніх кількох дів роботи експедиції», - каже керівник археологічної практики, директор Археологічного музею ЖДУ імені Івана Франка Марина Хададова.
Вдалося цього польового сезону франківцям-історикам разом із досвідченими археологами з Інституту археології НАН України дослідити й об’єкт колодязь ще одного городища давньоруського часу на Бабиній горі, що в м. Олевськ Житомирської області. Хоча цьогоріч роботи лише розпочалися, проте верхні шари розкопів уже дали цікаві матеріали, які датуються 18-16 ст. Серед знахідок – монети нетрадиційного плану, фрагменти кераміки та речі давньоруського часу. Вчені переконані, що наступного сезону знахідки будуть ще цікавішими, адже колодязь – справжній клондайк для археологічних знахідок.
У Бернашівці під керівництвом Дмитра Чорновола студенти ЖДУ імені Івана Франка працювали на поселенні найранішого етапу трипільської культури на території України, яке датується кін.6-поч.5 тис. до н.е.. Археологічне дослідження виявило найбільш архаїчні форми трипільської кераміки, антропо-, зооморфних статуеток, рештки трипільських будівель, посуд перехідного періоду від неоліту до халкаліту, і навіть цілі керамічні форми, що для цього періоду доволі рідкісне явище.
Студенти ЖДУ імені Івана Франка – учасники двох археологічних експедицій – залишилися задоволені роботою, адже вони не лише поповнили багаж знань, а й на власному досвіді змогли переконатися у важливості практичних експедицій.
«Загалом наша археологічна практика пройшла вдало. Було знайдено багато цікавих речей – срібні бляшки із позолотою від поясів, кераміка, наконечники стріл і списів, срібні бісерини, - які датовані X ст. Керівники експедиції ставились завжди із розумінням, допомагали, втішали нас, коли за день розкопок не вдалось знайти нічого цінного. У нас не було розмежування на вчений та студент. Ми всі були рівні.
Звичайно, найяскравіший момент практики – посвята в археологи. Вона відбулась в останній вечір нашого перебування в таборі. Спочатку було дано завдання знайти в лісі запитання, на які потрібно було дати відповідь. Завдання виявилось важким, оскільки було темно і важко знайти листочки із запитаннями. Але було надзвичайно цікаво. Далі довелось маленькою лопаткою викопувати ямки, в яких були закопані різні предмети старовини. Наступним етапом стала сама посвята в археологи. Ми по черзі промовляли клятву, і нам в знак того, що ми стали археологами, нам ставили чорнилом зображення орла. Всім дуже сподобалось, залишилось море позитивних емоцій», - ділиться враженнями від археологічної практики учасниця Житомирської експедиції, студентка 2-го курсу історичного факультету ЖДУ імені Івана Франка Тетяна Паламарчук.
Фото: Одна з перших знахідок на розкопках іскоростенського городища на Червоній гірці – срібний ґудзик, позолочений, з зернью.
Фото: Срібний поясний набір з позолотою. Червона гірка (м. Коростень, Житомирська обл.)
Фото: Розкоп на посаді Коростенського городища, стратеграфія.
Фото: Студентки ЖДУ імені Івана Франка шифрують знахідки (кераміка) з трипільського поселення.