В Овручі велелюдно відзначили 70-річчя визволення свого міста від фашистських загарбників. Зранку були покладені квіти до пам’ятників та пам’ятних знаків, а об 11-й годині на центральній площі зібралися колишні фронтовики, партизани, підпільники, воїни-афганці, ветерани військової служби, представники трудових колективів, громадських організацій, інші жителі Овруча.
Про це повідомляє Медіа Регіон.
У колоні, що направилася на площу Перемоги для покладання квітів до Вічного вогню та пам’ятника визволителям, були керівники району і міста, шановані гості - голова обласної державної адміністрації Сергій Рижук, народні депутати України Володимир Пехов та Василь Самойленко, полковник Генерального штабу, аташе з питань оборони Посольства Словацької Республіки в Україні, космонавт Іван Белла, директор департаменту бюджету і фінансів Житомирської міської ради Сергій Гаращук, голова обласної ради жінок Тамара Олійник, делегації з Коростеня. Олевська, Народичів та інші.
Урочистості з нагоди свята продовжилися у районному будинку культури. Овруцький міський голова Володимир Шваб зазначив, що 17 листопада 1943-го – одна з найславетніших сторінок в історії Овруччини. Саме цього дня над багатостраждальним Поліссям заясніло мирне небо.
Уже з перших днів війни на території району створювалися партизанські загони та підпільні організації. Особливо активно діяла підпільна організація під керівництвом В.О. Редчиця (капітана Крилова). Цей підрозділ здійснив ряд важливих операцій. У липні 1942 р. під час сутички з карателями відважний командир загинув. Групу очолив О.С. Малолєтнєв («Іван Писаренко»). Щоб мати можливість легально зустрічатися з підпільниками, Малолєтнєв влаштувався директором овруцького кінотеатру. Зробивши запас вибухівки, підпільники збиралися висадити у повітря кінотеатр при відвіданні його гітлерівськими офіцерами. Але здійснити операцію не вдалося – фашисти жорстоко розправилися з підпільниками: було розстріляно 45 осіб. Але ніщо не могло залякати овруцьких підпільників. На території району почали з’являтися антифашистські листівки, котилися під укіс ворожі ешелони з живою силою та військовою технікою.
Влітку 1943-го у село Селезівка приходить партизанське з’єднання Героя Радянського Союзу О.М. Сабурова. Там і сталася зустріч партизанського генерала із словацьким воїном-інтернаціоналістом капітаном Яном Налепкою(Рєпкіним) і перехід його до партизанів. Звідти почався славний бойовий шлях словацького загону у складі партизанського з’єднання.
16 листопада 1943 р. почалася операція із визволення Овруча. В бій були кинуті загони ім. Ворошилова, ім. Жукова, ім. Будьонного та чехословацький загін. Після 20-годинного бою опір противника було зломлено. Невдовзі народні месники зустрілися із передовими частинами четвертої повітряно-десантної дивізії 13-ї армії. У бою за Овруч було знищено багато гітлерівців, захоплено склад із боєприпасами і пальним.
Визволяючи Овруч, віддав своє життя Ян Налепка (Рєпкін), якому посмертно було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Його іменем названо вулицю й школу, йому встановлено пам’ятник. За визволення Овруча 168 партизанів з’єднання О.М. Сабурова були нагороджені орденами і медалями, а четвертій гвардійській повітряно-десантній дивізії присвоєно звання «Овруцька».
Високу оцінку подвигу героїв-визволителів Овруча дали голова облдержадміністрації Сергій Рижук (його батько, до речі, у 1941-му служив у Овручі, був пілотом, відтак у перший же день війни відчув її смертельний подих, адже фашисти бомбили військовий аеродром), народні депутати Володимир Пехов та Василь Самойленко, голови овруцьких райдержадміністрації та районної ради Микола Левківський та Василь Налапій, аташе з питань оборони Посольства Словацької республіки Іван Белла, інші промовці.
Подвигу героям жити вічно!