На перший погляд, закрита територія житлового комплексу є суттєвою перевагою. Таких варіантів у наших оглядах новобудов Києва чимало, проте не настільки все однозначно. Давайте розбиратися глибше.
Привілеї закритої території для мешканців ЖК
Останніми роками приблизно половину житлових комплексів у Києві будують із закритою прибудинковою територією. І в сучасних умовах міста це означає не тільки паркан навколо будинку. Закрита територія дає мешканцям такі переваги:
- обмеження доступу сторонніх людей і автомобілів через наявність відповідного контролю — магнітних замків, відеоспостереження, охорони, шлагбаумів;
- більш комфортні умови навколо ЖК — облаштовані зони відпочинку, дитячий і спортивний майданчики, місця для паркування;
- концептуальне оформлення, наприклад, вхідної групи чи окремої частини території навколо будинку.
Якщо порівняти незакриті прибудинкові території із закритими, то останні здебільшого виграють, адже створюють умови життя вищої якості. Фактично, такими мають бути всі двори в столиці.
Інша причина облаштування саме закритої території навколо ЖК — здорожання вартості за квадратний метр житлової площі.
Як впливають на Київ закриті території будинків?
Експерти називають закриті прибудинкові території проблемою для столиці, адже вони позбавляють місто можливості вільно розвиватися;
- перекривають проходи і проїзди дворами;
- не дають сферам торгівлі й обслуговування розташовуватися в певному місці;
- унеможливлюють створення скверів і вільного громадського простору;
- обмежують забудову, що створює нерівномірні зони.
Водночас, закрита територія не може повністю викорінити проблему наявності занедбаних частин Києва. Відповідно, повноцінного розвитку мікрорайонів і районів не відбувається. А згодом це позначається і на всьому місті.
З іншого боку, бізнесу доводиться обирати між закритою територією комплексу та менш облаштованими площами, але у вільній для покупців зоні. Оскільки тільки жителів ЖК бізнесу зазвичай недостатньо, він нерідко віддає перевагу можливо менш сучасному, але більш прибутковому об’єкту.
Окремо варто звернути увагу на виникнення певного напруження в суспільстві саме із-за закритої території. Усім, хто не мешкає в огородженому ЖК, доводиться обходити паркан, замість вільного проходу двором. І це зумовлює негативне ставлення до закритих прибудинкових територій.
Альтернатива існує й її потрібно впроваджувати
Фахівці розповідають, що альтернативним варіантом закритої території окремих ЖК є принцип квартальної забудови. Він базується на чіткому розподілі на приватний і громадський простір. Наприклад, подвір’я безпосередньо біля будинку є приватною територією, але вулиця чи провулок, що поєднує комплекс із районом, залишаються доступними громаді. Такий же принцип стосується:
- комерційних площ, для яких вільними для відвідування можуть залишатися окремі входи/виходи та фасадні частини;
- певна соціальна, громадська, рекреаційна атракція.
Цей принцип успішно реалізують, скажімо, в Німеччині, Іспанії, Чехії та Польщі. І забудовники в Києві та області почали впроваджувати проєкти, які передбачають благоустрій загальних об’єктів інфраструктури з подальшим вільним доступом для всіх мешканців мікрорайону. Інтерпретацією такого підходу є поділ на зони, де:
- приватні зони — окремі квартири мешканців;
- напівприватні — місця загального користування та внутрішні двори всередині кварталів;
- публічні — пішохідний бульвар та набережна водного каналу, що залишаються доступними для всіх.
За словами експертів із житлової нерухомості, ця відкритість інфраструктури формує додатковий трафік та дозволяє залучити якісних операторів для комерційних приміщень.
Поступово забудовники відмовляються від повністю закритих внутрішніх дворів, але приділяють чималу увагу засобам безпеки, щоб всередину ЖК мали доступ лише мешканці. І чим більше з’являтиметься подібних новобудов, тим швидше покращиться загальна структура міста.
