Пошук позаземного життя - мабуть, найдискусійніше питання вивчення космосу. Воно цікавить не лише вчених, але й простих ентузіастів.

Звичайно, ніхто вже не вірить в існування прекрасних марсіанських принцес чи джунглів з динозаврами на Венері. Принцеси Марсу залишилися існувати у книгах та оформленні ігрових автоматів, на які можна отримати 33 фріспіни за реєстрацію. Але вчені не полишають надію зустріти на просторах Сонячної системи хоча б найпростіші форми життя - наприклад, бактерії.

Пошуки позаземного життя: планети Сонячної системи

Головними кандидатами на існування життя залишаються, звичайно, планети нашої Сонячної системи. За здогадками вчених, найпростіші організми можуть жити під поверхнею Марсу чи у верхніх шарах атмосфери Венери.

Як припускають вчені, Марс раніше мав власну атмосферу, був теплішим та міг підтримувати наявність води у рідкому стані. Це, фактично, всі необхідні умови для виникнення життя - за нинішніми представленнями про еволюцію.

Дослідження Марсу, як ви знаєте, вже ведуться. цілий ряд марсоходів, як-от Opportunity, Curiosity та Perseverance серед інших своїх задач займалися також збором проб з поверхні марсіанського ґрунту. Зразки збиралися із регіону, який, за припущеннями, являється річищем марсіанської ріки.

Всього було зібрано близько 20 зразків. Передбачається, що вони можуть бути доставлені на Землю у 2030-му році європейським космічним кораблем. Це дасть змогу дослідити зібрані зразки.

Також ведуться пошуки водойм, які могли б міститися під поверхнею Марсу. Такі природні резервуари могли б “законсервувати” життя під планетарною оболонкою, захистивши його від пилових буревіїв та впливу сонячної радіації.

Щодо Венери, то вона зараз привертає набагато менше уваги дослідників. Основне число її досліджень припало ще на радянські запуски зондів до цієї планети.

Зараз Венера являє собою максимально негостинну планету. Проте, у складі венеріанської атмосфери було виявлено аміак - газ, який, за припущеннями вчених, міг би частково нейтралізувати її токсичну атмосферу.

Це дозволяє припустити існування у верхніх шарах атмосфери Венери певних ділянок, умови в яких є прийнятними для виникнення життя. Також висловлюються припущення, що сама поява аміаку була викликана дією біологічних форм життя. Хоча, опоненти цієї теорії досить переконливо доводять, що для появи аміаку в атмосфері достатньо було звичайної вулканічної активності.

Далі у глиб космосу: супутники планет-гігантів

Насправді і Венера, і Марс мали кращі умови для існування життя мільйони років назад. Якщо ж брати сучасний стан речей - то набагато більші перспективи відкривають для пошуку деякі супутники планет-гігантів.

  • Енцелад (14-й супутник Сатурна). Особливість Енцеладу в існуванні гігантського океану під поверхнею з льоду. Про нього свідчать регулярні виверження кріовулканів. Речовина з них формує одне з кілець Сатурна. А нещодавно у цій речовині було знайдено фосфор, необхідний для зародження життя.
  • Європа (супутник Юпітера). Європа також має під поверхнею солоний океан - правда, точаться дискусії щодо хімічного складу води, наявної у цьому океані. Крім цього, супутник Юпітеру має значну геологічну активність через дію припливних сил. Все це дає змогу припустити існування теплих підводних гейзерів, які вважаються колискою життя на Землі.
  • Тритон (найбільший супутник Нептуна). Він також демонструє геологічну активність, яка допомагає зберігати воду у рідкому стані в деяких місцях цього небесного тіла. Проте вчені сходяться у думці, що середні температури на Тритоні все ж занизькі для повноцінного розвитку життя. Обертатися на орбіті Нептуна - не цукор.
  • Ганімед (найбільший супутник Юпітера). Це небесне тіло має одразу кілька переваг для існування життя - це наявність кисневої атмосфери, магнітного поля та гігантський океан під поверхнею, який перевищує за об’ємом всі океани Землі. Однак температура на Ганімеді залишається занизькою для сміливих припущень - вона становить в середньому всього лиш близько -200 за Цельсієм.
  • Титан (найбільший місяць Сатурна). Титан має густу атмосферу та перевищує Меркурій за розмірами. Як показали спостереження “Кассіні”, на поверхні Титану йдуть дощі та навіть існують озера. Проте, складаються вони не з води, а з метану та етану. Метан, сам по собі, може бути ознакою життя. Але, враховуючи температуру на супутнику - якщо там і є життя, то воно сильно відрізняється від земного.

На наступні роки заплановано відряджання одразу кількох літальних апаратів до супутників дальніх планет Сонячної системи. Вони допоможуть зібрати більше інформації про можливість життя на цих небесних тілах.