На перший погляд здається, що порівняння силового кабелю ВВГнгд з проводами ПВС і ШВВП просто неможливо через їх очевидну відмінність, тим більше уявляти їх взаємозамінність. Проте все не так однозначно, і ми розглянемо це та багато інших аспектів використання кабелю ВВГнг та проводів ШВВП і ПВС. Визначення кабелів і проводів відбувається відповідно до їх виготовлення згідно з ГОСТ або ТУ. І оскільки існують випадки, коли провід відрізняється від кабелю лише геометрією поперечного перерізу, має сенс розглядати випадки їх взаємозамінності.
Більш детально ознайомитись з відмінністю кабелів ви можете у розділі - "Кабельна продукція"
Незважаючи на загальне мідне виконання токопровідних жил та полівінілхлоридне ізоляційне покриття, основна відмінність між силовим кабелем ВВГнгд і проводами ПВС і ШВВП полягає в їхньому різному класі гнучкості, що перш за все впливає на їхню область застосування.
Проводи мають більшу еластичність і належать до 5 класу гнучкості. Силовий кабель ВВГнгд менш гнучкий, належить до 1 і 2 класів. Від класу гнучкості залежить діаметр проволоки в токопровідній жилці і її загальна кількість.
Наприклад, у кабелі ВВГ 1 класу гнучкості з поперечним перерізом 2,5 мм2 буде всього одна проволока діаметром 1,78 мм, тоді як у проводах ПВС і ШВВП того ж поперечного перерізу буде 50 жил, кожна діаметром 0,25 мм.
Також існує відмінність між силовим кабелем і проводами в товщині ізоляції та зовнішньої оболонки.
Наприклад, для кабелю ВВГнг 3х2,5 товщина ізоляційного шару складе 0,8 мм, оболонки - 1,5 мм.
Для проводу ПВС 3х2,5 ізоляційний шар матиме товщину 0,8 мм, зовнішньої оболонки - 1,1 мм.
Для проводки ШВВП 3х2,5 шар ізоляції всього 0,5 мм, зовнішньої оболонки - 0,6 мм.
Провод має менший термін служби - до 10 років, тоді як ВВГНГ придатний для тривалого використання до 30 років.
До проводів застосовуються менш жорсткі вимоги, і вони проходять тестування випробувальним напругою 2 кВ, тоді як кабель ВВГнг перевіряється напругою в діапазоні від 3 до 3,5 кВ.
Також слід додати кілька слів про якість полівінілхлориду, який використовується для виготовлення кабелю ВВГ і для проводів як ізоляції і мідної проволоки.
Для проводів ПВС і ШВВП не нормуються вимоги до вибору матеріалу для виготовлення, а саме ПВХ і мідної катанки, з якої отримують проволоку. У той же час кабель ВВГ виробляється відповідно до ТУ і ГОСТ. Відповідно, якість цих проводів у недобросовісних виробників може бути дуже сумнівною. Технології виробництва відображаються і на вартості продукції.
Сильно відрізняються також діапазони номінальної робочої напруги, а отже, і область застосування цього кабелю і проводів.
Проводи ПВС і ШВВП, які мають тонку ізоляцію, застосовуються в умовах порівняно невеликої номінальної напруги до 380 В, тому їх використовують виключно для підключення різноманітного обладнання та електроприладів, радіоапаратури або як подовжувальні шнури. І, на відміну від ВВГ, яке використовується для стаціонарного прокладання, вони використовуються в малопересувних з'єднаннях з більшою гнучкістю.
Кабель ВВГнг як силовий кабель використовується для створення стаціонарних ліній електропередач з робочою напругою до 1 кВ.
Зрозуміло, що, враховуючи все вищезазначене, ніякої взаємозамінності кабелю і проводів не може бути й мови, занадто велика різниця між цими видами кабельно-провідникової продукції.
