Незважаючи на те, що всі сигарети https://cig-poshta.in.ua/shop/ містять тютюн, кожна марка має свій особливий смак. Секрет полягає у тютюновій мішці, тобто суміші кількох сортів сировини.
Мистецтво змішування тютюну включає вибір різних сортів, вирощених у різних регіонах, визначення необхідних пропорцій, та їхнє поєднання для отримання унікальної суміші зі збалансованим смаком та ароматом.
Найпопулярніші сорти тютюну
Існують три групи найпопулярніших сортів тютюну для створення сигаретних сумішей:
- Вірджинія. Найпоширеніший сорт, що міститься практично в усіх мішках. Найбільші плантації Вірджинії розташовані в Аргентині, Бразилії, Індії, Китаї, Танзанії та США. Цей сорт називають світлим, тому що висушене листя набуває світлих відтінків. Вірджинія характеризується середньою інтенсивністю аромату, низьким вмістом смол і великою кількістю цукру.
- Берлі. Вирощується в Аргентині, Бразилії, Італії, Малаві та США. Його характерною ознакою є висока концентрація смол і нікотину при низькому вмісті цукру. Ще одна особливість Берлі — м'який запах, завдяки чому він легко вбирає аромати інших сортів у мішці. Цей сорт використовують у сумішах, якщо потрібно підвищити їхню міцність.
- Орієнтал. Сорт культивується у Болгарії, Греції, Македонії та Туреччині. Через посушливий спекотний клімат, властивий цим регіонам, на поверхні тютюнового листя для захисту від пересихання утворюється восковий шар, що містить ароматичні олії. Завдяки цьому Орієнтал має характерний терпкий смак і міцний аромат.
Майте на увазі, що той самий сорт, вирощений у різних місцевостях, може «звучати» по-різному. До того ж при змішуванні сортів кожен виробник дотримується різних пропорцій, що пояснює відмінності між усіма марками тютюнових виробів.
Технологія виробництва тютюнової мішки
Промислове виробництво тютюнової мішки складається з таких етапів:
- Оцінка особливостей тютюнової сировини. Смак тютюну одного сорту може змінюватися залежно від умов вирощування, технології обробки та інших факторів, тому на виробництві спочатку оцінюють його властивості. Це необхідно для того, щоб скорегувати рецептуру та досягти стабільного смаку сигарет.
- Подрібнення. Тютюнове листя може бути різного розміру, тому його нарізають так, щоб усі частинки були однаковими.
- Зволоження, кондиціювання та соусування. Сухе тютюнове листя зволожують, щоб під час подальших маніпуляцій воно не перетворилося на пил. Додавання соусу допомагає досягти бажаного смаку суміші.
- Тостування. Тютюн закладають у тостер для високотемпературної обробки, в результаті якої з сировини випаровується аміак, і вона набуває нових смакових відтінків — горіха, шоколаду тощо.
- Змішування. Сировину на 2–3 години відправляють у спеціальний змішувач для рівномірного розподілення соусу.
- Дрібне різання. Добре просочений соусом тютюн ріжуть на частинки розміром 0,5—0,9 мм.
- Сушіння, під час якого з нарізаного тютюну видаляється зайва волога.
- Ароматизація. У процесі обробки сировина частково втрачає свої ароматичні властивості, тому їх відновлюють шляхом додавання невеликої кількості ароматизаторів.
- Відлежування. Тютюн на деякий час відправляють у спеціальний накопичувач, де він відлежується. Саме там сировина остаточно набуває усіх необхідних смакоароматичних властивостей.
Таким чином, тютюнові суміші дають змогу виробникам випускати величезну кількість різних марок тютюнової продукції, тому знайти «свої» сигарети зможе будь-який споживач.
