Бізнесові структури як такі, вже роками змінюють свою стратегію як на економічних, так і в управлінських засадах. Започатковані приватні підприємства з роками, при успішній діяльності переростають у великі корпорації, які володіють величезними прибутками. Отже за достатньої фінансової спроможності постає зацікавленість у заснуванні так званих філій при компанії. Тут починають створюватися корпораціями-гігантами окремі стратегічні бізнесові одиниці. Ініціатором цього прогресивного процесу була компанія Сполучених Штатів Америки «Дженерал електрик», та консалтингова компанія «Маккінсі». Спершу даний процес був реалізований у компанії «Дженерал електрик» вже у 1974-му році. З того часу ця величезна фірма перетворилася в повній мірі на диверсифіковану корпорацію. Компанія «Дженерал електрик» проводила виробничо-господарську діяльність в більш ніж тридцяти двох галузях американської промисловості.

Дана фірма зростала швидкими темпами, а це привело і до негативних на то наслідків, тобто різко ускладнилося управління даним гігантом. Розширення асортименту продукції, та зміна ринків збуту, а також впровадження нових технологій зумовлювало переглянути управлінську діяльність як таку. А отже при такій ситуації власники компанії змушені були запровадити так звану дивізійну управлінську структуру. Тоді при корпорації створили до двісті відділень філій, або ще їх називали центрами прибутку. Дані новостворені структури були наділені широкою автономією, які в цілому не відображали інтереси компанії, та навіть в деяких випадках така управлінська система призводила до зниження виробництва. Це доводить що така реорганізація, як таких позитивних змін в управлінську діяльність не принесла.

Тут перед даною диверсифікованою корпорацією постало питання негайного проведення більш радикальних змін управлінського апарату. В основі своїй на даному підприємстві окремо взяті види бізнесу розділили на десятки незалежних автономних структурних одиниць, тобто створили практично незалежні фірми. Всі такі нові відділення дістали назву СТРАТЕГІЧНІ ГОСПОДАРСЬКІ ЦЕНТРИ. Це була відповідна організаційна одиниця всередині фірми що відповідала за вироблення одного, або кількох асортиментів продукції. Основними базовими принципами цієї новоствореної структури були виробнича незалежність, практично повна автономія ринків збуту, та відповідальність її керівництва за прибутки і можливі збитки. До складу цього сегмента діяльності був задіяний не тільки виробничий, але й науковий потенціал і для цього розроблялися практичні програми дій. Вище керівництво корпорації в свою чергу оцінювало значимість цілей і стратегії кожного зі стратегічних господарських центрів, аналізуючи ресурси для здійснення програми всіх підрозділів. Інтернет - проект Розумний.укр допоможе швидкому та якісному розширенню клієнтської бази вашої фірми - https://rozumnyiukr.com/