Пасічники Бердичівщини шукатимуть правди в Києві

Пасічники Бердичівського району продовжують з’ясовувати, хто винен у масовій загибелі їхніх бджіл. Місяць тому у майже двох десятках навколишніх сіл стали раптово вимирати медоносні комахи. Загалом згинуло близько 4-х тисяч бджолосімей.
Володимир Сирота, пасічник: «Ми, пасічники району, втратили всю свою льотну бджолу. Це означає, що ми втратили не лише мед, але й маток, які не дадуть нам розплоду на осінь. А це означає, що ми можемо залишитися без бджіл навесні».
У відповідь на звістку про падіння комах в районі створили спеціальну комісію за участю посадовців, представників санстанції, ветеринарної служби, інспекції з захисту рослин тощо. Кожен з її членів провів дослідження в рамках своїх повноважень.
Федір Кухарець, головний спеціаліст управління ветеринарної медицини у Бердичівському районі: «відібрали бджіл і мед на дослідження у нашу лабораторію. Збудників інфекційних захворювань виявлено не було. На пестициди наша лабораторія не досліджує».
Анатолій Барановський, начальник інспекції з захисту рослин у Бердичівському районі: «Нашою лабораторією не виявлено залишків пестицидів у рослинах, на які, ймовірно, сідали бджоли. Ми зробили дослідження у 4-х господарствах, де стояли вулики і загибли бджоли. Проте засобів захисту, які б могли спричинити гибель комах, за документами, ці господарства не використовували. Ніхто з них не використовував інсектицидів».
У період, коли бджоли почали масово вмирати, на навколишніх полях проводили тільки підживлення культур добривами. Але навіть цього під час цвітіння рослин, які запилюються бджолами, робити не можна, кажуть пасічники.
Ігор Столяр, пасічник: «Взагалі закон бджільництва забороняє будь-яку обробку сільськогосподарських культур під час цвітіння. Навіть тих, які не квітують, але серед яких квітують бур’яни. Проте цього закону ніхто не дотримується. А що найжахливіше – нас ніхто не попереджав про початок робіт. У районі загинуло більше 3-х тисяч бджолосімей. Це екологічна катастрофа, але про це ніхто не каже».
Вже нині є очевидним, що завдана шкода має колосальні розміри, зазначають бджолярі. Одна сім’я комах вартує близько тисячі гривень. Загинуло – майже 4 тисячі. Тож приблизний збиток сягає 4 мільйонів гривень. Проте сподіватись хоча б на якесь відшкодування пасічникам не доводиться, адже навіть експертиза столичної лабораторії не визначила причину загибелі бджіл.
Володимир Король, пасічник: «Згідно цього заключення, яке видала лабораторія, наші бджоли повинні літати, а не лежати мертвими! Усі проби, що вони виставили, однакові. Це і в першому класі дитина може так написати. За цим висновком, у нас просто екологічно чиста земля! А пасіку зайти не можна!»
Можливо, наявність хімікатів у мертвих бджолах аналізи не показали ще й тому, що їх провели запізно. На цьому неодноразово наголошували спеціалісти. Пасічники ж дотримувались протилежної думки. Мовляв, вони відреагували одразу.
Микола Куба, пасічник: «Наш Сирота звернувся на другий день після загибелі, решта – на третій. Усі чекають від нас якоїсь заяви. А для чого тоді адміністрація, санстанція, ветслужба? Вони у першу чергу повинні були підняти прокуратуру і міліцію, щоб ті розслідували факт».
Володимир Король, пасічник: «Якби ми не підняли крик, не їздили здавати аналізи, не штовхали їх у спину, вони б взагалі нічого не знали. А якби ще ми сиділи та мовчали, то це було б для них найкраще».
Зі своєї проблемою люди вкотре прийшли до стін райдержадміністрації. Першим, хто їх зустрів, був начальник управління агропромислового розвитку району Борис Базилевський. Йому бджолярі і висловили низку питань щодо своїх стосунків із фермерами, які кроплять поля.
Володимир Сирота, пасічник: «Перше питання. Проконтролювати, чим обробляють поля. Друге – де знаходяться і чим засіяні ці поля. І третє питання – ліцензії цих людей, які літають і кроплять абсолютно без нічого. Хто за це несе відповідальність?».
На зустрічі були вирішено звертатися до губернатора Житомирської області, який, до речі, теж займається бджолярством, і до Уряду. А щоб у майбутньому пасічники могли захистити свої права і зберегти свої господарства, їм порадили об’єднатися в Асоціацію.
Борис Базилевський, начальник управління АПР Бердичівської РДА: «Давайте створимо свою асоціацію бджолярів. Саме з метою дотримання усіх вимог, про які ви щойно оголосили. Продумайте це питання, адже у нас є відповідні фахівці».
Ігор Столяр, пасічник: «Створити асоціацію – це, звичайно, добре. Це юридична особа. Але чи будуть до нас дослухатись? Адже вже є закон, що забороняє кропити культури в період цвітіння, і його ніхто не дотримується. А кому буде вигідна ця Асоціація? Райдержадміністрації та інших службам, які перекладають усю відповідальність на нас? Мовляв, ви бджолярі, у вас є спілка. Виникли питання – беріть і займайтесь».