14 січня. Цей день в історії

В Узбекистані - День захисників Вітчизни.
У православних - Обрізання Господнє.
Старий Новий рік.

1506 — У Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».

1794 році Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій було успішно зроблений кесарів розтин.

1814 — у Санкт-Петербурзі відкрито Імператорську публічну бібліотеку, засновану імператрицею Катериною II. З 1992 р. переіменовано у Російську національну бібліотеку.

1900 — Прем'єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні

1918 — Отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню ноту її, яка була сприйнята як образа.

1918 — У ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П.Дорошенка залишили м.Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.

1919 — Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

1919 — На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.

1919 — 14–19 січня, Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.

1920 — Летичів, Нікополь. Вступ до міст частин Червоної армії.

1920 — Отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди (“нової злуки”) армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.

1920 — Львів. Перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.

1921 — Тираспольський повіт Одеської губернії. За допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.

1921 — Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.

1921 — Черкаси Кременчуцької губернії. Пущено деревообробну фабрику по виробництву фанери.

1922 — Харків. ВУЦВК затвердив “Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ)”. Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

1922 — Харків. ВУЦВК ратифікував російсько – українсько – австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.

1922 — Москва. З метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.

1925 — Должанський гірничий район Донбасу. Відкрито новий пласт кам’яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.

1928 — Москва. ЦК ВКП(б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП(б)У, про посилення хлібозаготівель.

1928 — Москва. Президія ЦВК СРСР видала постанову “Про Інститут червоної професури при ЦВК СРСР (Положення)”.

1928 — Київ. 14–16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.

1928 — Львів. З нагоди 40-річчя існування щоденної української газети „Діло” вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.

1933 — Посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на дизентерію.

1942 — Комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.

1943 — Українські націоналісти забили секретара Тернопільського обласного комітета ЛКСМУ, члена ЦК ЛКСМУ І.Бугайченка, який створив та очолив у Потієвському районі Житомирської області підпільну комсомольсько-молодіжну організацію.

1944 — Внаслідок контрудару 1-ї танкової армії вермахту німецькі війська знову захопили райцентри Немирів (Вінницька обл.) та Буки (Київська обл.).

1944 — Німецький каральний загін спалив повністю село Василівка Іллінецького району (Вінницька обл.), загинуло 11 жителів.

1945 — Війська 2-го Українського фронту звільнили міста Лученець і Плешівець (Чехословаччина).

1945 — Ровенська область. Відбулася нарада партійно-радянського активу. Обговорено питання “Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами”.

1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.

1953 — На засіданні парламенту Югославії маршала Йосипа Броз Тіто обрали першим комуністичним Президентом країни.

1953 — Хельсінкі (Фінляндія). У змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О.Гончаренко (193,143 очки).

1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову “Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР”.

1969 — У космос вирушив радянський космічний корабель «Союз-4», а наступного дня — «Союз-5».

1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала "негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану".

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.

2004 — Після близько 500-річної перерви, прапор "п’яти хрестів" став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.

Народились 

83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.

1853 — Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог (†1923).

1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і ентограф (†1933).

1871 — Сильвестр Яричевський, український письменник (†1918).

1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).

1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.

1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).

1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).

1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).

1928 — Зимня Валентина Іванівна – українська актриса, театральний педагог, засл. актр. УРСР (1960).

1936 — Людмила Хведосюк-Пінаєва, радянська веслувальниця (уродженка Ленінграда). Триразова олімпійська чемпіонка у веслуванні на байдарках (1964, 1968, 1972 роки ), бронзова медалістка 1968 року; по шість разів вигравала чемпіонати світу та Європи. За кількістю нагород, завойованих на найбільших змаганнях, не має собі рівних серед всіх радянських веслярів.

1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).

1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».

1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).

1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.

1973 — Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник.

У складі київського «Динамо»— п'ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

Померли 

1742 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик

1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі».

1966 — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем (*1907).

2009 — Ян Каплицький, чеський архітектор