Житомирський поліцейський вибухотехнік перетворює небезпечні речі в оригінальні витвори мистецтва

Власне, від вибухонебезпечних предметів використовується лише стріляні гільзи і безпечні частини боєприпасів, з яких правоохоронець майстерно робить шахи, попільниці, моделі техніки та інші сувеніри.

Оригінальні поробки він дарує друзям і колегам. Про адреналін від професії, прагнення та цілі старшого лейтенанта поліції, а також про незвичайні творчі захоплення інспектор вибухотехнічної служби ГУНП Анатолій Романюк розповів напередодні 5-ї річниці Нацполіції України.

28-річний поліцейський обрав для себе вкрай небезпечний фах. Спеціальність правознавця і ступінь магістра судової експертизи Анатолій здобув у Національній академії внутрішніх справ. Саме там, будучи лаборантом на катедрі піротехніки, він зацікавився вибухотехнічною справою. З 2017-го після року роботи криміналістом у Житомирському відділі поліції він продовжив службу у вибухотехнічному підрозділі Головного управління НП в Житомирській області.

– Перше «бойове хрещення» не забарилося. Це був січень 2017-го. Нічний виклик, повідомлення про вибух гранати на краю географії нашої області – у м. Олевську. Ейфорія звичайної цікавості змінилась викидом адреналіну уже по прибуттю, коли ми з колегами спостерігали наслідки ситуації у центрі міста: був загиблий, були поранені. І серед усього цього хаосу потрібно було сконцентруватись, щоб якісно провести роботу з визначення виду вибухівки, слідів від її застосування, збору для дослідження її частин. Над цими, у тій ситуації надскладними завданнями, працювали разом із фахівцями обласного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та слідчими, - згадує Анатолій Романюк.

Згодом на службі такі випадки, пов’язані із вибухами, із загибеллю людей, будуть іще. Але щоразу вони шокуватимуть.

– Вразила ще одна подія. Навесні цього року на кладовищі в одному із районів на гранаті підірвався чоловік. Боєць, повернувся з воєнних дій на сході, уникнув кулі там, а загинув від власної безглуздості тут, удома, на мирній території, - розповідає вибухотехнік.

Попри завантаженість і постійну виснажливу напругу від необхідності бути готовим до виїздів на місця пригод, Анатолій Романюк має хист і знаходить час на творчість. Ще з його курсантських років буремні події у країні спонукали хлопця до написання віршів. Поетичним словом він висловлював враження від війни на Донбасі товаришів, які повертались із розповідями про воєнні дії.

Уже на службі в поліції у Анатолія Романюка з’явилось ще одне унікальне захоплення, безпосередньо пов’язане з його діяльністю. З вихолощених небезпечних предметів, стріляних гільз та безпечних частин різних видів боєприпасів, поліцейський створює сувенірні вироби. Серед його доробку – вже понад півтори сотні таких оригінальних речей. А почалось усе з банальної спроби зробити іграшку для свого маленького сина.

– Я склеїв дитині невеличкого танка зі стріляних гільз. Вийшло цікаво і дуже схоже на іграшкову модель. Потім спробував ще кілька варіантів. Завжди усім казав і зараз стверджую, що зброя і боєприпаси – небезпечні для життя. Однак пусті, вихолощені «болванки» можуть стати мілітарі-сувенірами для поціновувачів, - каже Анатолій.

У колекції старшого лейтенанта, окрім різноманітних моделей техніки, – унікальні шахи, гільзові тризуби і навіть годинники. Правда, з цих робіт мало що лишається. Тільки-но готовий черговий виріб, одразу ж з’являються охочі до такого сувеніру. Тож майстер-поліцейський дарує свою творчість друзям і колегам.

Нещодавно інспектор вибухотехнічної служби ГУНП Анатолій Романюк здобув ще одну робітничу професію – сапера (розмінування). Серйозні навчання тривали загалом близько півтора місяці, складались із теоретичного та практичного курсів і закінчились жорсткими іспитами:

– У нашій службі не може бути жодних поблажок. Ти або точно знаєш, як поводитись з тим чи іншим підозрілим предметом і виконуєш необхідні дії впевнено, або не знаєш і не лізеш у не свою справу. Дуже часто від того, наскільки професійними будуть дії поліцейського-вибухотехніка, залежить не тільки його життя, але й оточуючих людей також.

Анатолій зізнається, що вимогливий до себе, відповідальний перед своєю родиною, яка всіляко підтримує його, і перед людьми, яким допомагає, виконуючи свій службовий обов’язок. Як і будь-який молодий спеціаліст, він ставить перед собою амбітні цілі у кар’єрі. А ще у майбутньому хоче навчати інших остерігатися і загалом уникати небезпеки. Водночас планує і творчо розвиватись, поповнюючи свою колекцію реалізацією нових творчих задумів.

Відділ комунікації поліції Житомирської області