Житомирянин Петро Кухарчук вирощує сотні кімнатних рослин, серед яких багато екзотичних

У будь-яку пору року створити весну навколо себе завжди вміє проректор Житомирського державного університету ім.І.Франка Петро Кухарчук.

Незважаючи на пору року і погоду за вікном у нього все квітує й буяє – за повсякденними викладацькими клопотами, знаходить час аби доглядати за сотнями найрізноманітніших видів кімнатних рослин на своєму робочому місці і вдома.

Про «зелене» захоплення свого колеги в університеті знають і завжди дослухаються до порад як краще вирощувати чи доглядати ту чи іншу рослину. Втім, сам Петро Михайлович про це все розповідає скромно і воліє краще один раз показати.

Екзотика прямо в університетських коридорах

Банани, лимони, інжир, гранат, кофе, карі, лавровий лист та багато іншої екзотики  - для нього вже пройдений етап, адже зумів довести, що ці рослини здатні розвиватися й плодоносити у наших кімнатних умовах. Як доказ демонструє фото, зроблені протягом останніх місяців, де буквально у коридорі навчального закладу на рослинах дозрівали плоди.

 Тішиться, що за час своєї роботи на цій посаді встиг не лише озеленити кабінет, а й частину навчального корпусу. Залучив близько 15 тисяч спонсорських гривень і разом із студентським братством біля центрального корпусу висадили декоративні композиції. В минулому році на двох клумбах центрального корпусу висаджено біля 50 англійських роз. Багато рослин у колекції проректора – дуже рідкісні і нині коштують сотні, а той  тисячі гривень. Поки продавати нічого не поспішає, а от  дарувати  полюбляє дуже.

Починав з квіткової алеї і вже має власний сад

 - У мене було більше сотні сортів фіалок, - майже все пороздавав. Часом ділюся пагонами і люди розводять собі рослини, а як у мене пропаде, то знаю в кого можна взяти на розвід, - каже Петро Кухарчук. – Все почалося ще в початкових класах моєї школи у Коростишівському районі. Памятаю вдома вирощував десятки кущів хризантем. Потім було навчання на природничому факультеті, робота в різних установах і закладах. Коли працював у школі, розвів близько 70 видів акваріумних рибок, хомяків,  мишей, канерейок, 80 попугаїв. Все з часом пороздавав. Зараз більше уваги приділяю саме рослинам. Крім того, що в університеті, звичайно ще маю зелень і вдома. У селі, на 15 сотках засадив фруктовий сад, де радують пишним плодоношенням біля 40 сортів яблунь, до 10 сортів груш, смородина, агрус, порічки, гумі, виноград, канадська гобубика, ремонатна малина, фундук, лимонник та іще багато інших плодових і декоративних рослин. Полюбляю збирати гриби, трави, займаюся бджолярством,  колись полював, але вже  років 10 певно не стріляв.

У робочому кабінеті Петра Михайловича поряд із кімнатними рослинами в кутку кілька ікон та оберегів, на робочому столі фото трьох синів, поряд роздруківка з висловами Гарсіа Марки, вишивка, ляльки-мотанки, а на стіні – дипломи та відзнаки.

Між іншим, Кухарчук називає себе людиною віруючою, але в міру.   Не любить говорити на політичні теми, але з радістю розповідає про синів – двох програмістів й майбутнього архітектора.

«Я у тому віці, коли можу говорити правду собі і людям»

 - Якщо ти не цікавишся політикою, вона починає цікавитися тобою. Я намагаюся бути десь біля політики, - констатує наш співрозмовник. У своїй кар’єрі він вже встиг попрацювати в органах влади, а нині зізнається, що дожив до такого віку, коли не боїться говорити собі і людям правду. При цьому, часто розмовляє і зі своїми рослинами і впевнений, що вони здатні створити особливу, легку атмосферу. Ділиться, що дружина захоплення кімнатним садівництвом поділяє, але розповідати їй про те, скільки на це йде коштів і часу, не поспішає. – Мене жіночки на Житньому базарі вже знають добре, бо я часто у них купую рослини. Беру листочок чи пагінець і тоді вирощую сам. Читаю в інтернеті, хто який грунт любить, які рослини з якими можна поєднувати. Купую дешеві горщики для розсади – вони виглядають презентабельно, але коштують значно дешевше, ніж керамічні. Ось висадив вазон у підставку для столових приборів і навіть у вазу. Для того, щоб піділляти свої рослини витрачаю кілька годин щоденно і десь сім відер води залежно від пори року. На роботу приходжу завчасно, аби потім не з дорікали, що доглядаю свою «розсаду» в робочий час.

Сімянин, викладач, науковець, садівник і прозаїк в одній  особі

Разом із Петром Михайловичем робимо обхід його «зеленого господарства». Про кожну рослину розповідає як ходяча енциклопедія і добре пам’ятає звідки привіз, хто подарував, за скільки купив. Демонструє фікус, який посадив один з синів ще у 4 класі, потім показує на вазон, який йому віддав Володимир Шинкарук, бо вдома вже не вистачало місця для нього.

У Петра Михайловича часу і сил вистачає на всіх та на все. Головними цінностями називає життя, здоровя та спокій. Останнім часом багато пише прози і готує до друку свою збірку «Роздуми». У звичному житті його часто називають «ботаніком», а в літературному  - має псевдонім Ладо Орій, що символізує світло, красу, мир, спадкоємність звичаїв. Петро Михайлович з шаною ставиться до всього українського – історії, традицій, слова. У своєму гардеробі має багато вишиванок і  стовідсотково може претендувати на статус найвишиваного проректора з соціально-економічних питань і міжнародної науково-педагогічної роботи  в країні. Досить часто буває по роботі за кордоном і добре знає побут іноземців, які попри високий рівень життя, у щедрості та гостинності дуже поступаються українцям.

Наразі, готуючись до весни,  проректор вже планує як ще більше озеленити територію університету, домовляється про нові рослини, саджанці і не збирається залишати жодне зі своїх захоплень.

Досьє «20 хвилин»

Петро Кухарчук народився 2 липня 1962 року в с. Студениця Коростишівського району Житомирської області в сім’ї селян. У 1979 році після закінчення Студеницької середньої школи вступив на природничий факультет Житомирського педагогічного інституту імені Івана Франка. У 1984 році закінчив цей навчальний заклад і отримав диплом за спеціальністю “Біологія з додатковою спеціальністю хімія”. Після закінчення вузу працював на різних освітніх посадах у школах Брусилівського та Червоноармійського районів.

У травні 1999 року був прийнятий на посаду головного спеціаліста відділу контролю апарату Житомирської обласної державної адміністрації. У вересні 2001 року вступив до Української Академії державного управління при Президентові України. З 18 березня по 12 квітня 2002 року проходить стажування в Національній Академії державного управління Франції у Парижі.

У жовтні 2002 року успішно виконав програму стажування в Естонії. Після закінчення навчання в академії направлений на посаду головного спеціаліста організаційного відділу апарату Житомирської обласної державної адміністрації, яку обіймав до 2004 року. Упродовж 2004 – 2009 років працював на посадах заступника та начальника відділу з питань спільної власності територіальних громад виконавчого апарату в Житомирській обласній раді. З вересня 2009 року – проректор з соціально-економічних питань і міжнародної науково-педагогічної роботи ЖДУ. У жовтні 2003 року вступив на заочне відділення до аспірантури Національної академії державного управління при Президентові України. 

У 2009 році присуджено науковий ступінь кандидата наук з державного управління зі спеціальності механізми державного управління, доцента кафедри економіки і менеджменту у 2012. З 2012 року докторант Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України та обраний за конкурсом науковим кореспондентом цього ж інституту. Автор і співавтор понад 30 наукових та науково-методичних праць. Один із ініціаторів та засновників ВОГ “Українська асоціація випускників французьких освітніх програм” (AUDESF), з 2009 року член правління, голова громадської організації «Пента».