10-річна дизайнерка з Житомира шиє одяг, м’які іграшки, проводить благодійні розіграші-аукціони!

Усі ми родом з дитинства. Саме тоді в нас вкрай багато захоплень, ми мріємо про різні професії. Багато хто полюбляє шити речі для іграшок, створювати щось своїми руками.

Особливо дівчатка частенько шиють вбрання для своїх ляльок, наприклад. Але сьогодні розповімо про дівчинку, для якої шиття це не просто дозвілля, забавка, чи розвага, а яка навіть допомагає своїм захопленням іншим, шиє речі сама собі та навіть членам своєї родини.

Це юна 10-річна житомирянка Агата Плохотишина. Вона навчається в 4 класі спортивного ліцею №2 у Житомирі. Ось вже кілька років дівчинка займається шиттям, шиє одяг для себе, мами, а також сестрички. Більше того, дівчинка зі своєю родиною та іншими небайдужими навіть допомагає своїй вчительці, яка нині бореться з онкологією, адже їй діагностували рідкісне захворювання. Агата любить англійську, має міжнародні сертифікати за свої знання.

«Позитивна, добра, творча. Обожнює проводити благодійні розіграші — дарує свої вироби, а кошти відправляє на лікування своїй вчительці», — описують талановиту Агату її рідні.

Після фотоконкурсу на нашому порталі 0412.ua, ми дізналися історію цієї дитини. І, варто зазначити, що вона не лишила нас байдужими! Отож, ми вирішили зустрітися з Агатою та її мамою Катериною та поспілкуватися про захоплення дівчинки шиттям, англійською та ще багато-багато про що. Поспілкувалися стільки, що вирішили розділити наше інтерв’ю на дві частини! Але про все по порядку. Отож, розпочинаємо!

Агата та її мама Катерина

В платті, яке пошила сама, Агата отримує міжнародний сертифікат

Ім'я Агата

— Мама дівчинки Катерина: Мені вже дуже давно сподобалося це ім'я. Ще навіть до того, як я була вагітна. Ось я собі й вирішила, що коли в мене буде донька, то її обов'язково зватимуть Агата. В Україні це ім'я не дуже популярне, тому навіть краще, що в дитини таке цікаве ім'я, котре не так вже й часто зустрічається.

З чого почалося захоплення шиттям?

— Агата: Кілька років тому мені сказали, що мене записали на курси шиття. Я була цьому дуже рада. Мені вже кортіло швидше спробувати та піти на ці курси. Коли я прийшла в студію, то мені вчителька сказала, що я можу зшити подушку. Це й стало першим моїм виробом. Я за один урок пошила подушку! Це було саме напередодні 8 березня.

Коли я вже прийшла на наступний (другий) урок, то мені там лишалося зовсім трішки доробити, вишити оченята на подушці та ще певні елементи. А загалом виріб мій був готовий все ж за перший урок.

Далі моя молодша сестричка сказала, що вона теж хоче собі подушку. Довелося ще й для неї пошити. Поступово, коли вже трішки краще навчилася шити, вирішила ще й власний одяг виготовлятиму. Першою річчю з одягу, яку я сама пошила, стала футболка з пандочкою. Пригадую ще й юбку, котру пошила однією з перших. Плаття, в якому сьогодні прийшла на інтерв'ю, я, до речі, також сама пошила. (ред. плаття читачі нашого сайту можуть побачити на світлинах, де Агата з подарунком поряд з банером нашого порталу). Вже два роки минуло, як я займаюся шиттям.

Майбутня професія

На запитання, чим Агата наразі мріє займатися в майбутньому, ми почули, що шиттям та дизайном одягу. Це й не дивно, адже дівчинка має хист до цього, і бажання розвивати свій талант. Тому хтозна: не виключено, що насправді ми спілкувалися з відомою в майбутньому дизайнеркою. Принаймні, з таким стартом є всі шанси, що юна дизайнерка зробить справою всього свого життя саме створення одягу!

Багато чого залежить від настрою!

Пошиття речі — звісно ж, річ творча, індивідуальна. Ось в Агати, як вони з мамою розповідають, частенько швидкість пошиття іноді залежить і від настрою. Коли є більше натхнення, тоді й річ створюється швидше. Власне, так трапляється багато в кого! За словами дівчинки, в більшості, за 5-6 уроків вона вже шиє готовий виріб.

— Агата: Чесно кажучи, якщо є бажання, хист та натхнення, то й за 1-2 уроки я можу щось пошити. Але якщо це щось складніше і мені допомагає вчителька, тоді дійсно 5-6 уроків навіть йде на пошиття речі.

Буває й тяжко. Дівчинка зізнається, що бувають випадки, коли вона сама вже думає, аби якомога швидше дошити той, чи інший виріб. Але перед Новим роком, наприклад, сестричці потрібно було дошити кофту, і дівчинка все ж її дошила! Такий ось гарний подарунок на новорічно-різдвяні свята, зроблений власноруч!

На рахунку юної дизайнерки вже більше 50 речей. Враховуючи, що всі ці речі унікальні, зроблені дівчинкою, то це взагалі чудовий результат, та ще й зважаючи на те, що всього кілька років Агата займається шиттям.

Дівчинка з родиною та іншими небайдужими допомагає вчительці, яка бореться з рідкісним захворюванням!

— Агата: Якось мама розповіла, що моя вчителька захворіла. Як виявилося, у неї рак.

Далі мама дівчинки розповідає детальніше.

— Катерина: У школі, в якій Агата займається англійською, є проєкт Win Charity. І вчителька, яка захворіла — саме викладач моєї доньки. Вже понад рік існує в них у школі проєкт, в межах якого здійснюється збір коштів для педагога. І щомісяця одну, або дві тисячі доларів цій вчительці надсилають на лікування. Отож, вони започаткували проєкт, сенс якого в тому, щоб усі, хто займається hand made (ред. вироби з ручної роботи), продавали свої вироби, а виручені кошти надсилали саме вчительці на лікування.

Все починалося з подушок, які Агата шила і продавала заради того, аби виручені кошти, в межах проєкту, передавати своєму педагогу на боротьбу з онкологією. Так триває вже більше року. З приводу захворювання вчительки, то додам, що воно досить рідкісне. В Україні його не лікують. Та й карантин вніс свої корективи. Раніше жінка лікувалася в Росії, бо там таке лікують. Але карантинні обмеження заважають багато в чому. В Україні вона отримує лише підтримуючу терапію. На це потрібно щомісяця 2000-3000 тисячі доларів.

Благодійність у дії

— Катерина: В межах проєкту Win Charity речі почали погано продаватися, тому ми вирішили започаткувати іншу ініціативу. Просто все трохи пішло на спад, людям стало вже не так цікаво. Довелося вигадати щось нове.

— Агата: Ми придумали розігрувати речі, зроблені моїми руками, в прямих ефірах, у мережі Інстаграм. Визначали певну кількість номерків (ред. 10-15-20, щоразу по-різному). Хтось займав одразу два номерочки, наприклад Коли вже всі номерки були зайняті, ми починали розіграш. Далі публікували інформацію сторіс, в Інстаграмі, і вже розігрували речі.

— Катерина: За ці номерочки люди скидали певну суму коштів. Це була лотерея. Наприклад, першого разу мінімальна сума, яку скидали люди — 30 гривень, наступного разу — 50, а далі вже 100. Це вже крайній раз, коли ми збираємо на плаття, худі, то ціна становить 100 гривень. Ми визначили п’ятнадцять номерочків.

Тобто, аби зібрати щонайменше 1500 гривень. Кошти, які ми назбирали, одразу відправляємо на проєкт Win Charity.

І, за словами героїв нашої бесіди, людям це цікаво. Їм до вподоби, наприклад, за 30 гривень виграти подушку, за 50 піжаму в Інстаграмі.

— Катерина: Хтось брав навіть 2 квиточки, хтось 5. До речі, й багато вчителів з Win Win теж беруть участь в розіграші, багато учнів звідти ж, однокласників моєї донечки, навіть колеги з роботи мого чоловіка, наприклад, теж купували номерочки. Тішить активність людей. Усім цікаво. Хочеться підтримати і вчительку, і Агату.

Зрозуміло, що вже матеріали, тканини ми купуємо окремо. Ми в жодному разі не зазіхаємо на ці кошти. Одразу ж відправляємо гроші на проєкт. Є й люди, які скидають більше, якщо мають таку змогу. Хтось, приміром, каже, що бере один номерочок, але скине не 100, а 300 гривень. Ми озвучуємо мінімальну суму за номерки, а вже інші можуть скинути більше. Це тільки плюс!

Що вже розіграла Агата?

— Агата: Ми вже розіграли кілька подушок, фламінго, піжаму, плаття, мишку. Це вже четвертий, чи 5 розіграш! Першою ми розіграли саме мишу! Я навіть у мами прошу, щоб вона ще кошти скидала. Говорю: «Мамо, а можеш ще й ти скинути від мене гроші? Я теж хочу долучитися, допомогти Ірині!»

— Катерина: Звісно ж, я погоджуюся (ред. посміхається). Це ж гарна справа! Така ініціатива нашої дитини похвальна. Я беру й скидаю також кошти.

— Агата: Мені це дуже подобається: це й активність в Інстаграмі, і розвиток. Мені цікаво! Переможці наших розіграшів мені навіть подаруночки дарують! Приємно їх отримувати. Хоча я, звісно ж, не заради дарунків цим займаюся, а задля того, щоб вдосконалюватися, розвиватися, допомагати іншим та самій отримувати від цього задоволення!

Дарували мені, наприклад сертифікати з WinWin. Дарували інші й цукерки. Вигравала я й гроші. На татовій роботі оголосили конкурс, у якому я виграла 1200 гривень на власний розвиток, на розвиток свого заняття. Я, до речі, займаюся й пошиттям масок. В наш час це дуже актуально! В школі, наприклад, учні бачать, дізнаються про це і просять, щоб я і їм пошила маски! Переважно, це маски з написами, як-от «Тік-Ток» тощо.

Продовження чекайте вже невдовзі на 0412.ua

. Далі розповімо про Агату ще більше та менш цікаву інформацію!

Розмову вела Катерина Дейнека

Відповідали Агата Плохотишина та її мама Катерина Плохотишина

Фото з родинного архіву Плохотишиних