Захоплююча історія 10-річної дизайнерки з Житомира. ПРОДОВЖЕННЯ

Нещодавно ми почали розповідати історію юної дизайнерки з Житомира.

Нагадаємо, що це юна 10-річна житомирянка Агата Плохотишина. Вона навчається в 4 класі спортивного ліцею №2 у Житомирі. Ось вже кілька років дівчинка займається шиттям, шиє одяг для себе, мами, а також сестрички. Більше того, дівчинка зі своєю родиною та іншими небайдужими навіть допомагає своїй вчительці, яка нині бореться з онкологією, адже їй діагностували рідкісне захворювання. Агата любить англійську, має міжнародні сертифікати за свої знання.

Отож, ми продовжуємо розповідати про талановиту дівчинку далі. Початок історії тут.

Вивчення англійської мови

— Агата: Я вже багато років вчу англійську мову. З 5-ти років. А це вже більше п’яти років! Постійно здаю іспити. WinWin — це сертифікований Кембриджський центр. Саме з Кембриджу надходять екзаменаційні завдання. Ми їх виконуємо, а далі вже фахівці їх перевіряють у Кембриджі. Через місяців два-три вже приходить сертифікат, який підтверджує рівень знань учня.

— Катерина: Я вважаю, що це чудово. Агата одразу бачить гарний рівень навчання, оцінювання своїх знань. Дитина усвідомлює, що все не просто так, не просто так вона займається англійською стільки років, а в цьому є своя мета, свій сенс. Отож, і Агата, думаю, має бачити, що кожного року вона розвивається, до чогось йде.

Донька, наприклад, здає і внутрішній, і міжнародний іспит. Таким чином є усвідомлення й того, що ніхто не може вплинути на цей іспит, його результати. Їх не можна ані «підправити», ані «підтасувати», чи грубо кажучи, підробити. Агата чітко бачить щоразу рівень своїх знань: що вона зробила за рік, а чого не зробила і до чого ще варто прагнути. Це гарна мотивація! Діти розуміють, для чого й навіщо їм це навчання!

Чим ще захоплюється Агата? Про що мріє дівчинка?

— Агата: Зараз це, звісно ж, шиття й англійська. Раніше був присутній ще й спорт — займалася танцями. Зараз вже ні. Але спорт все ж є в моєму житті, бо навчаюся в спортивному ліцеї. Через карантин у нас поки немає фізкультури, але за звичайного режиму та графіку навчання, фізичних навантажень в ліцеї нам вистачало! Це спортивний ліцей №2 на Мар'янівці (ред. мікрорайон Житомира), де раніше чотири рази на тиждень у нас була фізкультура. Додам, що ще й баскетболом та волейболом займалася, коли в нас була фізкультура.

Якщо говорити глобально, то я мрію, аби всі були здоровими! Навіть на свята я загадую таке бажання. А якщо вже розповідати про матеріальні речі, які б хотілося мати, то це новий велосипед. Можливо, Дід Мороз мені його подарує! Я на це дуже сподіваюся!

Люблю кататися на велосипеді. Ще з раннього віку їжджу на цьому виді транспорту. Взагалі мені до вподоби активне дозвілля: катаюся та маю і скейт, і ролики, і самокат. Ще б також гіроскутер хотілося в майбутньому. Але спершу все ж, мабуть, хай з'явиться велосипед.

Якщо говорити про ролики, то був період, коли я перестала на них кататися. Спершу навчилася, а потім була пауза. Коли знову захотіла кататися на роликах, то зрозуміла, що все варто згадувати знову! Але все ж згадала старі навички. Стараюся переборювати свій страх, адже він буває присутнім, коли на чомусь катаєшся.

Спілкування з друзями

— Агата: У мене багато приятелів, друзів. Є навіть подружка Яна, з якою ми дружимо...9 років. З раннього дитинства. Ледь не з народження, буквально. Їздили поряд в дитячих візочках (ред. посміхається). Спілкуванн з іншими, а тим більше з ровесниками, дуже важливе та потрібне! Радію, що маю чимало товаришів!

Натхнення

— Агата: Я багато звідки черпаю натхнення та ідеї. Частенько вже якісь готові роботи, картинки в інтернеті наштовхують на якусь думку. В голові одразу виникає якась ідея, модель одягу. Іноді хочеться зробити щось схоже на ту, чи іншу річ, яка дуже сподобалася. Це ж творчий процес. Іноді думав, що шитимеш з тканини щось одне, а потім виникає зовсім інша ідея, і вже створюєш щось зовсім інше, щось, про що спершу й не думав.

— Катерина: Іноді пропоную: «Давай щось подібне зробимо?», або ж просто цікавлюся в Агати, чи сподобалася їй, наприклад, та, чи інша модель одягу в Інтернеті. Сходимося часом на думці, що щось таке й собі пошиємо. Бувають випадки, коли сама тканина наштовхує на якусь ідею. От глянеш на якусь матерію, і розумієш, що б з неї можна було пошити!

У Житомирі бракує якісних тканин?

— Катерина: На жаль, в Житомирі брак з якісними магазинами, де продають гарні тканини. Доводиться, здебільшого, замовляти. Я просто не розумію, що вони там продають! Ціни просто космічні! Та й не шиють зараз з такого, мабуть. Іноді тканини нагадують якесь бабусине плаття (не в образу буде сказано людям поважного віку), образно кажучи, якісь незрозумілі принти. Те, що в житомирських магазинах потрапляє на очі, не стильне, не сучасне частенько. Прикро це констатувати, але факт лишається фактом. Принаймні, ми можемо судити з власного досвіду! В інтернеті набагато більший вибір тканин, та й ціни значно дешевші!

Повертаючись до теми ідеї та натхнення, то буває, що й на курсах якісь цікаві ідеї виникають. Агата бачить, що там щось гарне шиють, а потім каже: «Мамо, давай і ми пошиємо собі щось подібне». Наприклад, принт авокадо. Агата його побачила і одразу ж захотіла собі костюм з таким принтом.

Соціальні мережі

— Катерина: Ми, звісно ж, радіємо всілякій співпраці та різним контактам. Мається на увазі, що й через соціальні мережі до нас можна звертатися, аби щось пошити, чи долучитися до чергового розіграшу, наприклад. Навіть як у випадку з вчителькою Іриною. Купляли номерочки для розіграшу навіть люди, з якими ми не знайомі!

Сторінка Агати в Інстаграм:  https://www.instagram.com/agafiia_ahata/

Сторінка мами Агати - Катерини - в Інстаграм:  

https://www.instagram.com/plokhotyshyna/

І через мовну школу, і через саму вчительку, і через студію, в якій Агата займається, і знайомі Ірини, — через різні канали, так би мовити, на нас виходять люди, аби зробити замовлення, чи долучитися до розіграшу.

З 15 людей, наприклад, які купують номерочки, незнайомих нам може бути й 3-4. Агата, до речі, навіть подушку для вагітних шила двічі. Одну наш татусь замовляв, а одну виготовила моїй колезі на роботу в подарунок. Замовляли й м'які іграшки. Приміром, рожевого фламінго донька пошила. Постійно шиє Агата й маски. Це вкрай актуально нині, користується попитом.

Подарунок для матусі

— Катерина: З приводу маски взагалі цікава та зворушлива історія була. Якось однокласник Агати вирішив на день народження своєї мами зробити їй подарунок. Так-от він підійшов до моєї доньки і попросив її пошити маску для своєї мами. Така турбота дорогого коштує. Справа ж не в грошах, а в тій увазі, турботі та теплоті, з якою цей хлопчик підійшов до підготовки подарунку для своєї матусі!

Мама цього однокласника потім розповідала про це із захватом! Мовляв, уявіть собі, що хлопчик підійшов, попросив, подумав про все це. А Агата допомогла однокласнику в цьому. Вона не відмовила, а безкоштовно пошила цю маску.

Плани на майбутнє

— Агата: Найближчим часом планую продовжувати шити маски. Хочеться спробувати створювати такі, що відбивають світло. Спершу я спробувала собі таку пошити, а далі хочу продовжувати створювати такі маски й для інших.

— Катерина: Так, це цікава ідея. Ми знаємо, що в одязі мають бути присутні елементи, що відбивають світло, у вечірній час доби. Принаймні, це задля безпеки на дорогах, аби водії ще здалеку бачити попереду, що хтось іде. А світловідбиваючі маски — це взагалі новинка, так би мовити. Цікаво спробувати й таке!

— Агата: З нового року ще й сарафан шитиму. Планів загалом чимало. Поступово все будете втілювати в життя!

Участь в конкурсах

— Агата: Я дуже люблю брати участь в конкурсах! Там, де потрібно виготовити вироби своїми руками. Нещодавно, наприклад, це була участь в конкурсі, який оголосив магазин одягу. Необхідно було намалювати дизайн вбрання. Всі дітки малювали, надсилали. Ми виграли знижку 40% на купівлю товарів у цьому магазині!

— Катерина: Тепер Агата не відстає від мене (ред. сміється): постійно нагадує про цю знижку і говорить, щоб ми обов'язково щось замовили в цьому магазині. Доньці все це дуже цікаво! Для мене справжнім відкриттям стало, що Агата буде шити. Та ще й так добре шити. У нашій родині, чесно кажучи, ні в кого до цього не було особливого хисту, не лежали руки. А коли моя знайома відкривала студію шиття Kristany, то я поцікавилася в дитини, чи пішла б вона туди займатися. Донечка погодилася. Її це зацікавило.

Особливий подарунок

— Катерина: Мені, до речі, також довелося вчитися шити. Я ж елементарно не знала, як заправити машинку. Там же ціла технологія. Та й про безпеку ми не забуваємо. Можна ж і травмуватися, заправляючи швейну машинку. Отож, спершу, варто було разом навчитися, слідкувати за тим, щоб все виходило і було безпечно. У 2019 році ми подарували Агаті швейну машинку на день народження. Це була справжня інтрига, цілий сюрприз! Вона ж не повинна була про подарунок до дня народження дізнатися, тому мені довелося піти до її вчительки, аби спершу самій навчитися шити.

У мене, між іншим, не вийшло за один урок пошити подушку (ред. посміхається). А у доньки вийшло! Зараз вже Агата, звісно ж, сама заправляє машинку. Все гаразд! Наловчилась. Просто спершу трішки контролювали, елементарно в плані безпеки навіть.

Як ми згадували, вона за перший урок пошила там свою першу річ. То була подушка. І вона вирішила, що буде й надалі шити. Я, наприклад, була здивована, бо дехто навіть прострочити спершу не вміє, а моя дитина вже подушку виготовила!

Дисципліна в студії

— Катерина: У студії викладачі пильно стежать за учнями, адже то діти. Їм потрібно ще більше уваги, часом проконтролювати, щось більше пояснити. Малеча ж хоче все й одразу, десь швидше щось зробити. Але викладачі слідкують за тим, аби діти вчилися шити якісно! І учні вже засвоїли, що якщо буде брак, то вони будуть все випорювати і заново строчити, шити. Цього ж ніхто не хоче (ред. посміхається).

Додам також і про ліцей, в якому навчається донечка. У неї дуже класна перша вчителька! Агата вчиться на відмінно, Наталя Григорівна постійно її підтримує, хвалить, ставить в приклад дітям, розказує їм, чим Агата займається. До того ж, Агата їй на свято 8-го березня якось навіть пошила в подарунок еко-сумку. Цей педагог, людина з великої літери «Л» дійсно відіграє дуже важливу роль в житті Агати! Такі люди не просто вчать якомусь предмету в школі, а допомагають пройти справжню школу життя. Про таких вчителів точно можна сказати, що вони в професії не просто так!

Речі для родини

— Агата: Нині я вже шию речі і собі, і родині. Себе вже теж одягаю. Мамі пошила спортивний костюм, наприклад. Молодшій на три роки сестричці вже пошила худі. А то вона молиться вже ходить (ред. сміється, жартує), що я всім шию, а їй нічого. От я і виправила цю ситуацію. Ще сестричка просить мене виготовити футболку, плаття, іграшкового котика.

Лейби Агафія

— Катерина: Додам, що в нас є торгова марка під назвою Агафія. Поки я сама пришиваю ці лейби. Ми поки не зареєстровані, але розуміємо, що це, звісно ж, варто зробити.

Хтозна, цілком можливо, що в майбутньому під брендом Агафія ми бачитимемо вже цілі колекції! Принаймні, ми щиро цього бажаємо! Колективу редакції сайту 0412 було вкрай цікаве таке знайомство! Ми отримали величезне задоволення від спілкування з Агатою та її мамою Катериною! Вкотре переконуємося, що Житомирщина насправді багата на таланти!

Розмову вела Катерина Дейнека

Відповідали Агата Плохотишина та її мама Катерина Плохотишина