8 березня. Від заснування до сучасності, або реальні метаморфози свята

Жінка. Обов’язки і ... обов’язки

Жінка... як багато суті в цьому слові і як мало слів, щоб описати, якою вона є насправді.

Жінка — вічна таємниця, джерело кохання та неймовірної сили, поєднання краси, легкості, добра, мудрості та чарівності.

Проте, чи вважають так усі?

Дві третини з трьохсот мільйонів дітей, що позбавлені мати освіту — дівчата.

Чотири мільйони жінок та дівчат щорічно є об’єктом продажу на невільничому ринку.

Рівень заробітної плати у жінок, що займають однакову посаду із чоловіками, - менший на 20%.

За даними ООН немає ЖОДНОГО регіону, країни чи культури, де жінки не зазнавали б насильства.

Багато століть жіноча стать мала нижчий статус, порівняно із чоловіками.

Утиски, дискримінація, насильство, важка безоплатна праця, безкоштовна "власність" чоловіків — кривава та сумна історія жінок, що завжди несли на собі нелюдський тягар.

Перші радикальні ідеї. Початок "нової історії"

«Якщо жінка гідна зійти на ешафот, то вона гідна увійти і до парламенту», Олімпія де Гуж.

Велика Французька революція 1789 року несла за собою гучні вимоги про рівність прав людей. Саме від неї відраховують період "нової історії".

Не залишились осторонь і жінки. Навіть із серйозною шкодою для себе.

Так, Олімпія де Гуж представила національним зборам Франції "Декларацію прав жінки і громадянки", в якій йшлося про рівноправність жінок. Олімпія відстоювала загальне право на розлучення, прагнула заміну церковного шлюбу цивільним контрактом, вимагала створення пологових будинків з професійною допомогою та доглядом.

Проте була визнана контрреволюціонеркою, її посадили до в’язниці, а потім стратили на ешафоті.

Теруань де Мерікур брала участь у взятті Бастилії, була господинею революційного салону і керувала загонами революційних жінок в Парижі. Одного разу вона потрапила до рук "ідеологічних супротивниць", які її роздягнули та побили. Від пережитого Теруань позбулася розуму і останні 24 роки свого життя провела в психіатричній лікарні...

Революція прав жінок зійшла нанівець. У 1795 році їм заборонили з'являтися в громадських місцях, а також на будь-якого роду політичних зборах. У 1804 році з'явився указ імператора Наполеона, згідно з яким жінка позбавлялася всіх цивільних прав і повинна була знаходитися під опікою у чоловіка: батька або чоловіка.

Місце на кухні. Марш пустих каструль

8 березня 1857 року у Нью-Йорку на вулиці міста вийшли працівниці текстильних фабрик із закликом надати їм 10-годинний робочий день замість 16-годинного. Жінки також протестували проти поганих умов праці та вкрай низьких зарплат.

Марш отримав таку назву через те, що жінки, бажаючи щоб їх вимоги почули, били у пусті каструлі.

Проте тисячі жінок так і продовжували жити в нелюдських умовах на фабриках та важко працювати, аби не померти з голоду.

А тим часом боротьба у світі за права жінок активно наростала.

Суфражистки: "Ми не хочемо бути порушниками законів, ми хочемо бути їхнім автором".

suffragium – виборче право

Всупереч загальному переконанню у тому, що жінки не мають право голосу, ідею суфражистського руху підтримав... чоловік. Еммелін Панкхерст очолила цей войовничий жіночій рух. Саме її чоловік всіляко підтримував її прагнення і при цьому залишався люблячим чоловіком, що відносився до своєї дружини з повагою та "на рівних".

Рух суфражисток, що очолила Еммелін, діяв войовничо та подекуди гостро. Жінки влаштовували здебільшого мирні акції з ходою та плакатами. Але все ж таки, вдавалися до радикальних заходів: дами сідали на трамвайні або залізничні рейки, приковували себе до огорож або воріт, іноді билися з поліцейськими, влаштовували підпали в громадських місцях. Коли ж їх арештовували — вдавалися до голодування.

Еммелін Панкхерст спромоглася проводити публічні лекції у різних куточках Англії і збирала багатотисячну публіку.

8 березня. Хліб з трояндами, попіл та революція

У 1908 році у Нью-Йорку швачки, що страждали від жахливих умов життя та роботи вийшли на вулиці міста із закликом збільшення заробітної плати та поліпшення умов їх праці. Поліція розігнала їх. Проте жінки продовжували виходити на вулиці і навіть створили перші жіночі профспілки.

Тримісячний страйк спромігся лише часткових поступок. Тому згодом за декілька днів до 8 березня 1909 року швачки влаштували мітинг із закликом зрівняти свої права із чоловіками, збільшити заробітну плату та скоротити час роботи.

Жінки виходили із гаслом: "Хліб з трояндами"! Хліб символізував економічну незалежність, троянди — високу якість життя.

Протест тривав кілька днів і закінчився трагедією. Саме 8-го березня власник однієї з фабрик містер Джонсон заблокував усі виходи з будівлі і підпалив його. У пожежі загинуло більше 100 жінок...

Через рік, в серпні 1910 року в Копенгагені понад сто учасниць із 17 країн світу Другої міжнародної конференції жінок-соціалісток одностайно ухвалили наступне рішення: щороку у березні відзначати день солідарності жінок у боротьбі за рівноправність — Міжнародний жіночій день.

Таку пропозицію висунула видатна німецька діячка та теоретик жіночого і робітничого руху Клара Цеткін. Саме в цей час увесь світ накрила перша хвиля масового суспільного руху за рівноправність жінок у політичній, освітній, економічній та інших сферах.

На території Європи Міжнародний жіночій день відзначили 19 березня 1911 року.

23 лютого 1917 року по старому стилю (8 березня по-новому) на вулиці Петрограду вийшли жінки, що важко працювали за копійки заради порятунку життя своїх дітей, годинами вистоювали в чергах за хлібом. На вулиці їх вивели війна, голод та відчай. Мітинги стихійно переходили в страйки та революційні демонстрації...

У 1921 році 2-га Комуністична жіноча конференція вирішила святкувати Міжнародний жіночий день 8 березня в пам’ять про відчайдушну участь жінок в Петроградській демонстрації 1917 року, яка стала історичною подією, що передувала лютневій революції та поваленню монархії. Проте значна кількість людей все ж таки повертається до трагічних подій 1909 року, що сталися у Нью-Йорку.

8 березня. СРСР. Рівність=зрівнялівка

Кілька десятиліть радянська влада справно відзначала 8 березня на державному рівні. З 1965 року навіть оголосила вихідним днем. 8 березня мало емансипаційну риторику жіночого руху. Проте згадувати про дискримінацію жінок в СРСР було не вигідно, тому у самої суті свята поступово відбувалися надзвичайні метаморфози.

"Жінка — окраса колективу!"

"Товариш жінка, ваше місце на кухні!"

"Твій день — 8 березня!"

"Б’є, значить любить."

Ці та багато інших висловів вкрай спаплюжили багаторічну боротьбу жінок за свої права.

Адже "ми дали вам заслужений відпочинок", "виділили весняний день", "сьогодні прекрасний день весни та тепла"... Політична складова свята для радянської влади була не вигідною. Тотальний контроль, зрівнялівка у всіх сферах, ідеологічні нав’язливі "цінності" робили з жінок "щасливих товаришок".

Не бажаєте коритись чоловікові? Ми вирішили цю проблему — тепер ви будете коритись державі! Перший соціалістичний обов’язок жінок — працювати нарівні з чоловіками, другий — материнство.

Зобов’язавши жінку бути матір’ю, дружиною, незамінною працівницею, влада вирішила ряд економічних проблем. При цьому керівництво країни заборонило аборти та вкрай ускладнило процес розлучення. Пригнічувалося усе, що стосувалося сексуальності. Жінкам (майже безстатевим істотам) дозволялось навчатись та будувати кар’єру. Проте завуальована турбота призводила до того, що вкрай втомлені виснажливою роботою та прагненням досягти певних вершин, зрікалися кар’єри і брали на себе роль домогосподарки... "Головне — вдало вийти заміж"...

З цими ідеями ми вступили до Незалежної України...

8 березня. Сучасна жінка. Сучасні проблеми?

Святкування Міжнародного жіночого дня в Україні й досі має радянський варіант. Проте щороку збільшується кількість жінок, що відроджують первісний сенс Міжнародного дня прав жінки. Здебільшого це вуличні акції з гаслами, що показують проблематику нерівності сучасних українок, журналістські розслідування, лекції.

Гендерна нерівність, дискримінація, утиски, насильство, експлуатація, недостатня представленість жінок у політичній сфері, в органах влади, на керівних посадах — це проблеми, які панують не тільки в Україні!

Жінки потребують уваги та поваги не тільки 8 березня, а й кожного дня. Суспільство має розвиватись, а не деградувати.

Тож, квіти та подарунки ніхто не відміняв, проте не забуваємо про основне — про проблеми несправедливості до жінок, які панують у сучасному світі і потребують загального втручання та вирішення.