Юні дослідники з Житомирщини діляться досвідом вирощування солодкої картоплі

На початку грудня минулого року Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді провів II (фінальний) етап Всеукраїнського зльоту учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань загальноосвітніх і позашкільних закладів освіти у форматі онлайн-конференції.

У зльоті взяли участь понад 20 колективів. Серед них була і виробнича бригада Ягнятинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів «Юні аграрії». До її складу ввійшли учениці школи Анна Табачук (10 клас), Ірина Дятел (7 клас), Марія Міняйло (7 клас). Наставником та керівником дівчат була розумна, креативна та винахідлива вчитель біології Ольга Леонідівна Чехун.

Дослідницька робота у школі ведеться вже сім років. Досвід Ягнятинської школи представлений роботами учнів на екологічних конкурсах. Призові місця на Всеукраїнських зльотах учнівських виробничих бригад, трудових аграрних об’єднань школярі почали посідати з 2013 року.

Тож не дивно, що цього разу учні знову взяли участь. Під час захисту науково-дослідних робіт у секціях «Садівництво», «Овочівництво», «Рослинництво» перше місце посіли Анна Табачук з роботою «Визначення найбільш врожайних сортів батату та оптимальних термінів посадки (розсадний спосіб) в умовах лісостепу) та Ірина Дятел, яка захищала навчально-дослідні ділянки. Учениці були нагороджені дипломами І ступеня. На виставці «Щедрість рідної землі» були представлені натуральні зразки сортів сільськогосподарських культур, вирощених юннатами, звітні матеріали у вигляді презентацій, стендів, щоденників дослідницької роботи, фотографій та звітів. «Юні аграрії» у складі Анни Табачук, Ірини Дятел та Марії Міняйло отримали другі місця та були нагороджені дипломом ІІ ступеня.

Дівчата розповідають, що за два дні відчули різну гаму емоцій: від хвилювання, збентеження, азарту і до натхнення, захоплення, радості. Також була присутня легка напруга, адже всі учасники добре представляли свої досягнення у проведених дослідженнях і були гідними конкурентами. В атмосфері відчувався дух суперництва, жага першості. Попри труднощі, які з’являлися на їхньому шляху, учениці зуміли показати прекрасний результат, продемонструвати практичний аспект своєї діяльності, високий рівень підготовки.

– Вирощування батату (солодкої картоплі) відбувалося розсадним способом. Ми проводили висаджування у другій декаді лютого. Для доброго проростання коренеплоду необхідні дві умови – тепло і волога. Температура була вище 20-23 градусів, бажано 25-30. Наступний крок – підготовка ємності, в яку поміститься коренеплід висотою орієнтовно 15-20 см. Чим менша ємність, тим швидше пересихає земля. Спочатку ми насипали дренаж, потім шар землі (приблизно 15 см), а також, за бажанням, можна ще шар піску (2-5 см). Потім помістили бульбу і прикопали. Постійно підтримували вологість і високу температуру.

Перші паростки з’явилися через 1 місяць, у цей час необхідно було їх пересадити в окремі ємності. Один плід овочу дає 5-10 живців, а паростки знімаються в середньому 6 разів кожні 8-10 днів. Орієнтовна довжина повинна бути 10-25 см (залежно від сорту), мінімум 5 міжвузлів і 5 повноцінних листків. Після відділення паростка обірвати нижні листки приблизно з 2-3 вузлів і поставити у воду на укорінення. Батат почне нарощувати нові паростки після зрізу перших, у такий спосіб один корінець видає приблизно 20-40 життєздатних одиниць розсади.

Батат потрібно садити в насипні гряди або гребені, які необхідно замульчувати. Крім того, під час посадки розсаду слід розміщувати під кутом, майже лежачи, а не вертикально, як роблять із більшістю культур. Тоді коренеплоди зможуть розвиватися рівномірно й будуть розташовані близько до поверхні. Посадка проводиться у травні-червні, коли мине загроза нічних заморозків, встановиться тепла погода і грунт прогріється до 15 градусів. Солодка картопля в’ється і стелиться, їй потрібен простір, тобто широкі інтервали. Ідеалом є 100 см, допустиме відхилення — плюс-мінус 25 см. Між рослинами в ряду мінімальна відстань 30 см, краще 40 см. Різновид грунту особливого значення не має, головне, щоб був пухким. Кислотність грунту, на відміну від деяких інших культур, для батату не є визначальним фактором. Якщо грунт кислий чи лужний, для успі-шного вирощування культури достатньо корекції мінерального живлення. Оскі-льки культура не вибаглива до води, підлив один раз на тиждень: в червні під кущ лити 1 л води, в липні – 2 л, а в серпні – 3 л.

Батат дозріває упродовж 80-100 днів, все залежить від погоди. Головне – встигнути зібрати батат до заморозків. Викопані бульби обов’язково потрібно просушити на сонці протягом 6-8 днів, а потім зберігати в сухому приміщенні, за таких умов коренеплоди добре зберігаються до 6 місяців, – поділилася усіма аспектами дослідження Анна Табачук.

Наталія Ступак, «Ружинська земля»

Читайте також: У Житомирі 15 квітня планують завершити опалювальний сезон

Читайте також: Унікальні місця Житомирщини: дивовижний малинський підводний музей. ФОТО

Читайте також: Депутатка міськради про школу в центрі Житомира: Щоб умістити всіх дітей, у клас переобладнали навіть туалет