Немає спочинку натрудженим рукам, які печуть хліб

Хліб у будь-якій культурі – святиня. Справжній храм людської праці, благодаті та щедрості. Люди, які працюють з хлібом, не просто люди, це майстри, які наділені вмінням від Бога. Недаремно в українській культурі все починається з хліба, бо хліб – основа всього.

Той, хто працює з хлібом, завжди має повагу від людей. У цій справі одного вміння мало: потрібно мати витримку та любити, те, що робиш. Уже більше 10 років випікає смачний хліб Раїса Михайлівна Григорович з Ружина. Жінка розповідає, що відразу після закінчення Ружинської школи пішла працювати на місцевий хлібзавод. Зовсім молода дівчина, без будь-якого досвіду, проте з великим бажанням працювати. У колективі Раїсу прийняли добре, хоч вона була наймолодшою, але завжди добре працювала. Спочатку у цеху, де формували хліб, проте іноді доводилось допомагати жінкам у інших цехах. Після двох років роботи формувальницею хліба Раїса Михайлівна стала майстром у цеху. У 20 років її поважали старші жінки, цю повагу вона здобула своєю працею та вмінням. Розкрила талант у молодій дівчині та навчила всього, що знала сама, подруга та кума Валентина Миколайчук, з якою Раїса довгий час працювала разом. За десять років роботи на хлібзаводі Раїса Михай- лівна була формувальницею хліба, майстром цеху, технологом. Проте той етап у житті жінки минув, коли перестав функціонувати Ружинський хлібзавод.

Раїса Михайлівна пішла з заводу, адже Бог подарував їй з чоловіком Руслам синочка Кіріла, якому зараз одинадцять років. Чоловік з сином дуже люблять випічку своєї мами, невимовно гордяться, що жінка працює пекаркою. Кіріл найбільше любить піцу, завжди чекає, коли мама спече свіженьку. У школі хлопчик всім розповідає, що смаколики, які його однокласники купують у магазині, випікає його мама.

Уже два роки Раїса Михайлівна працює пекаркою у магазині «Вкусняшка». Хлібобулочні вироби, які випікає жінка, любить уся громада. Їх купують школярі, односельці, замовляють з сусідніх населених пунктів, наприклад, щодня машина відвозить хліб до Верхівні, Ягнятина, Бистрика, Голубівки, Топорів, Крилівки, Чорнорудки та інших населених пунктів. «Робочий день у нас починається ще до світанку, бо до 9 години потрібно все встигнути. За один день ми випікаємо до 300 буханців хліба та приблизно таку ж кількість солодких булочок. Звичайно, що це нелегка робота, однак я вже звикла. Часом болять руки, з’являється втома, проте я не нарікаю, бо свою роботу дуже люблю». Хліб у маленькій пекарні Раїса Михайлівна формує та випікає самотужки. Надійною помічницею жінці є рідна сестра Тетяна Гаврилюк, яка і порадила жінці іти працювати до магазину. Тетяна розповідає, що Раїса завжди була швидкою та дуже вправною, як ніхто, формувала хліб, за що і отримала авторитет серед колективу хлібзаводу: «Рая – дуже добра людина, ніколи нікого не образить, завжди допоможе і підкаже. Буває, що пекарі тримають свої рецепти у таємниці, а вона завжди ділиться з усіма, не приховує нічого».

Напевно, у Ружині немає такої людини, яка б не куштувала випічки з магазину «Вкусняшка». Смак, форма, вигляд – ідеальні, начинки завжди вдосталь, прийнятна ціна. За такою смакотою ховається труд простої жінки, яка щодня з любов’ю випікає для людей. Усміхнена, приємна, скромна, трудолюбива, Раїса Михайлівна щодня поспішає на роботу, щоб ще до сходу сонця почати працювати.

Хай Ваші руки ніколи не болять, доля буде щедрою та прихильною до вас. Тіште і надалі людей смачним та гарним хлібом!

Євгенія Осаволюк, Ружинська земля