Омелянівський ліс на Житомирщині стає пустелею?

Навіть не пам’ятаю, коли востаннє надходили вісті з далекої Омелянівки, - зазначається в «Малинських новинах». Двадцять років тому у селі проживали усього десять корінних мешканців, нині — жодного.

Тож не дивно, що урядовці мали намір скасувати населений пункт як адміністративно-територіальну одиницю. Однак життя в Омелянівці, хоч і жевріло, але не згасло.

У село потягнулися жителі Житомира, Києва, інших мегаполісів, котрим хотілося втекти від міської задухи, шуму й метушні ближче до природи й свіжого повітря. Тут, подалі від цивілізації, вони облаштували свої домівки, куточки дозвілля, побут, споріднившись із полем, лісом, що обступив Омелянівку з усіх боків. Разом із працівниками лісгоспу весною навіть висаджували саджанці сосни, аби відтворити природні багатства віддаленого куточка Чоповицької ОТГ. Однак, схоже, і у селі, яке називають своїм маленьким раєм, не знайшли спокою, затишку та віддушини. Адже тепер усім поселенням мусять протистояти, як кажуть, ненаситним лісокрадам, котрі вдень і вночі нещадно вирубують столітні дуби на околиці Омелянівки й вивозять їх фурами.

Щоб зупинити свавілля, жителі Омелянівки звернулися із відповідними заявами до керівництва Чоповицької ОТГ, Коростенської РДА, правоохоронців, у прокуратуру, міністерства різних рівнів. І запевняють, якщо цього буде замало, усім селом вийдуть на бетонку, перекриють шлях, аби привернути увагу громадськості до незаконних дій лісорубів. Проте не дадуть знищити й спаплюжити природу навколо села.

— Активний рух вантажівок розпочався у селі в середині жовтня, — розповідає місцевий житель Євгеній Воробей. — На околиці села припаркувалася фура, потім до неї раз по разу під’їжджала автівка, по зав’язку наповнена дубовими колодами. Зрізані дерева перевантажували у фуру (на знімку внизу) і вивозили. Помітили, що колоди не були чіпованими. Це й змусило нас забити на сполох. Ми викликали поліцію, правоохоронці склали протокол щодо незаконного вивозу дубів. Наші побоювання щодо протиправної вирубки підтвердили й працівники лісгоспу. Поліціянти запевнили, що будуть розбиратися. Та поки усе з’ясовувалося, ми щодня ставали свідками нових рубок та вивезення деревини. Нині дуби зрізали вже на площі понад два гектари, і роботи не припиняються. Днями з іншого боку Омелянівки на площі близько гектара лісокради вирізали вільху, залишивши від дерев лише пні. Сьогодні знову у лісі зрання працює пилка, фура при в’їзді у село готується до завантаження деревини. Тож зрозуміли, якщо мовчки спостерігатимемо за тим, що діється у нас під носом, навколо Омелянівки скоро буде пустеля (на знімку вгорі). Дуби позрізають, пні повикорчовують — і кінці у воду. Спробуй тоді довести, що на цій ділянці колись був зрілий ліс. Тож удруге викликали правоохоронців, запросили у село фахівця відділу агропромислового розвитку екології та економічної політики Корос­тенської РДА, засоби масової інформації. Не можна сидіти, склавши руки.

— Вирізування вільхи та дубів — справа рук сільськогосподарського підприємства «Головки Агро», — пояснив житель Омелянівки Юрій Загайний. — Керівництво товариства запевняє, земля, на якій проводиться вирубка лісу, — їхня приватна власність. Відтак, що хочуть, те й роблять, ніхто їм не указ. Проте у нас до цих ділків — сотні запитань, на які хочемо почути відповіді. По-перше, чи законно відбулася приватизація землі? По-друге, як можна було приватизувати ліс? По-третє, чи є у товариства «Головки Агро» погодження з міністерством екології на вирубку 80-річних та 100-річних дубів? І, зрештою, чому у документах товариства територія, де росте цінна деревина, називається залісненою ділянкою? Побоювання жителів Омелянівки у тому, що сільськогосподарському підприємству, яке запевняє, що проводить так зване розліснення для майбутнього поля, земля не потрібна. Погляньте на цей пісок, — чоловік бере у жменю лісовий ґрунт. — Що на ньому виросте? Аби зібрати на піску хоч якийсь урожай, потрібно внести силу-силенну різних добрив, провести меліорацію. А це, як кажуть, шкурка вичинки не варта, адже затрати будуть космічними. Зовсім інша справа, прикриваючись розлісненням, вирізати дуби і продати їх. Витрати — незначні, а доходи — золоті. Упевнений, ділки давно усе це прорахували і, знаючи, що з юридичної точки зору вони — хазяї на своїй землі, просто набивають кишені грішми.

Шукаючи підтримки й допомоги у встановленні справедливості, кожен з жителів села висловлював свою думку щодо свавілля, що коїться в Омелянівці.

— Страшно, однак виникає враження, що усі ці схеми закручені на найвищому рівні нашої країни, — ділився думками місцевий житель Олександр Степанов. — Судіть самі. Ще до об’єднання з Чоповицькою ОТГ ми зверталися у Головківську сільраду із заявою щодо виділення омелянівцям землі під пасовища та ведення селянського господарства. Там дали добро, проте, коли з тим же проханням звернулися у Житомирську ОДА, отримали категоричну відмову. Тим часом ТОВ «Головки Агро» дивним чином приватизувало 46 земельних ділянок загальною площею понад 650 гектарів землі під товарне сільськогосподарське виробництво. Причому 70 відсотків приватизованої території — ліс. Як таке може бути? На жаль, на думку приходить лише одне: закони нині прописані так неоднозначно, що той, у кого є зв’язки і гроші, завжди вирулить їх на свою користь: ліс назве залісненою ділянкою, вирубку столітніх дубів — розлісненням. І такої підміни у документах ТОВ «Головки Агро» — хоч греблю гати. Тим часом просту людину закон ніяк не захищає. Ми, складається враження, безправні, безсилі й, що жахає, безпомічні. Мої думки підтверджує навіть той факт, що поліціянти не можуть зупинити у лісі машину, завантажену деревиною. Кажуть, у них на це немає законних підстав. Обстежити вантажівку й попросити документи на зрізані дуби вони у силах лише при виїзді з села, коли деревину вивозитимуть із населеного пункту. От вам і закони! Ще один приклад: юрист ТОВ «Головки Агро» каже, якщо діяльність сільгосппідприємства все ж таки визнають незаконною, існують інструменти компенсації збитків. Але хто тоді порахує, скільки дубів та вільхи було зрізано і вивезено? Хто поверне на спустошену ділянку зрілий ліс, у якому не було виносу ні грибам, ні ягодам? Хто зрештою вибачиться перед матінкою-природою?

По роз’яснення, як захис­тити ліс від нещадної вирубки, люди звернулися до начальника відділу агропромислового розвитку екології та економічної політики Коростенської РДА Іванни Мазурової, яку також запросили в Омелянівку.

— На жаль, змушена констатувати, закон нині — на боці ТОВ «Головки Агро», — не порадувала Іванна Юріївна. — За словами юриста сільгосппідприємства, у них є право власності на користування земельною ділянкою, документ з кадастровим номером. Правда, ліс чомусь називається у паперах ріллею. Очевидно, плутанина тягнеться ще з часів існування колгоспу, у підпорядкуванні якого колись були ці землі. Але знову ж таки виходить нісенітниця — колгосп розформували двадцять п’ять років тому. З того часу рілля не оброблялася. Проте як за чверть століття на полі могли вирости сторічні дуби?

Хвилювало й інше запитання. Якщо ТОВ «Головки Агро» приватизувало землю під товарне сільськогосподарське виробництво, тобто вирощування різних культур, і в подальшому планувало суцільну обробку землі, то чому почало «розліснення» не з країв ділянки, де зеленіють невеличкі сосонки, а з вирубки кремезних дубів посеред лісу?

— Перше, що нам пот­рібно з’ясувати, — міркувала Іванна Юріївна, — чи є у ТОВ «Головки Агро» погод­ження з екологами вирубки лісу. Для цього потрібно подати колективне звернення громади у екологічну інспекцію. Також сьогодні є чимало прикладів, коли люди, аби зберегти лісові насадження, водойми, парки, створювали на їхній території природні заповідники, на які ніхто не може зазіхнути. Але для цього треба визначити, які рідкісні тварини, птахи проживають на території лісу, де ведеться вирубка. Сьогодні до цієї роботи, до слова, охоче долучаються інститути орнітології, науковці. Треба налагодити з ними зв’язки. Але, звісно, на це піде багато часу.

Роз’яснити ситуацію з нещадним знищенням лісових насаджень попросили також голову Чоповицької ОТГ Михайла Філоненка.

— Сьогодні, коли розпочався ринок землі, не лише ми, а уся Україна зіштовхнулася із жахливою тенденцією: у селах «повоскресали» колишні колгоспи, котрі реорганізувалися у товариства з обмеженою відповідальністю, оформили колгоспні поля у приватну власність і на правах господарів користуються землею, розповів Михайло Миколайович. — На території колишньої Головківської ради, приміром, на початку цього року «воскрес» колгосп імені Ніни Сосніної. Його корпоративні права перекупило ТОВ «Головки Агро», яке приватизувало земельні ділянки з лісом в Омелянівці. Аби розібратися у цій непростій справі, ми звернулися у прокуратуру, потім — до суду. Сьогодні накладений арешт на землю, приватизовану ТОВ «Головки Агро». Тобто товариство не може її продати, передати в оренду. Однак, на жаль, має право користуватися ділянками. Цим ділки й користуються: мовляв, земля наша, тож робимо на ній, що заманеться. Відтак вони найняли підрядників, котрі ріжуть ліс. У зв’язку з цим разом із поліцією ми нещодавно вкотре ініціювали клопотання до прокуратури. Вона у свою чергу звернеться до суду, щоб заборонити будь-які дії на землі в Омелянівці до проведення розслідування щодо законності приватизації. Очевидно, там не усе гладко, однак це мають довести правоохоронні органи.

Стосовно товариства «Головки Агро», зазначу: у мене немає жодної інформації про це підприємство. З іншими сільськогосподарськими товариствами, що працюють на території нашої ОТГ, маємо налагоджені зв’язки, порозуміння, спів­працю.

Дехто приїжджає у сільраду і заздалегідь попереджає: «Завтра робитимемо розкорчовку на тій чи іншій ділянці». Ми все узгоджуємо. Сільськогосподарські підприємства узяли в оренду людські паї, виплачують людям орендну плату, тож, зрозуміло, хочуть обробляти кожен метр землі. Тим часом ТОВ «Головки Агро», наче привид. Звідки узялося? Де його документи? Проте сподіваюся, нам усе таки вдасться встановити справедливість і в усьому розібратися.

Що ж нині залишається робити жителям Омелянівки? Очевидно, чекати, поки їхню справу зі знищенням лісу розглянуть у суді. То ж поки люди збирають докази, які б свідчили про незаконні дії лісокрадів. А їх, на жаль, з кожним днем додається. Поки триває паперова тяганина від прокуратури до суду, ТОВ «Головки Агро» на правах власника землі, продовжує різати ліс. Останнє повідомлення про вирубку вільхи та дубів надійшло до нас наприкінці минулого тижня з Ріпищ. Усе відбувається за тією ж схемою. Таке враження, буцімто ніхто нікого не боїться. А таке буває лише в одному випадку, коли є надійний дах і впливові зв’язки у вищих ешелонах влади. Однак передчасно не опускатимемо рук…

Джерело: «Малинські новини»