На Житомирщині чоловік, який шукав монети з металошукачем, натрапив на місце падіння радянського літака часів Другою світової війни?

До ІПО "Пошук" звернувся чоловік, на ім'я Максим, який займається пошуком монет за допомогою металошукача. Він повідомив, що знайшов місце падіння радянського літака часів Другою світової війни поблизу м. Коростень. Як доказ надіслав фото деяких знайдених фрагментів цього літака.

Інформація про знайдений літак та фото були цікавими. І поки чекали час виїзду безпосередньо до місця падіння літака, була проаналізована наявна інформація про можливість встановлення типу та марки літака, обставин його падіння, можливого встановлення імен загиблих льотчиків.

На основі інформації із мережі Інтернет та пошукових авіаційних форумів інтернет-сайтів було встановлено:

1) на рис. 1 наведено емблему авіаційного мотору (двигуна). Напис на емблемі: СССР НКАП (верхня частина); завод им. Фрунзе (нижня частина).

Авіаційний мотор розроблявся під керівництвом конструктора О. Мікуліна; серійно випускався на заводі імені Фрунзе (інша назва: завод № 24), який підпорядковувався Наркомату авіаційної промисловості (НКАП) СРСР.

Завод був створений у 1895 р. у м. Рига під назвою "Трансмісійний машинобудівний та чавуноливарний завод". У 1915 р. завод вже під назвою "Мотор" евакувано до м. Москва де на його потужностях налагоджується серійне виробництво авіаційних двигунів до різних типів літаків.

У 1927 р. завод "Мотор" отримав назву завод № 24 ім. Фрунзе. Весь цей час завод за ліцензіями виробляв авіаційні мотори закордонних розробок: французького Rhone потужністю 120 к.с. (позначення М-2, почав випускатися 1919 р.), американського Liberty потужністю 400 к.с. (М-5, 1924), французького Jupiter VI потужністю 480 к.с. (М-22,1929), німецького BMW VI потужністю 500 к.с. (М-17, 1931 р.).

У 1931-1932 рр. завод освоїв серійне виробництво двигуна М-34 потужністю 750 к.с., створеного конструктором О. Мікуліним. На основі двигуна М-34 створюються двигун АМ-35 потужністю 1,2 тис. к.с. для "високовисотних" літаків (винищувачі МиГ-3 та бомбардувальники ТБ-7) та двигун АМ-38 потужністю 1,5 тис. к.с. для "низьковисотних" літаків (штурмовик Ил-2).

У жовтні 1941 р. завод ім. Фрунзе був евакуйований до м. Куйбишев (сучасна назва Самара).

На заводі було вироблено авіаційних двигунів:

1941 р.: АМ-35А – 4017 од.;

1942 р.: АМ-35А – 173 од., АМ-38 – 8484 од., АМ-38Ф – 378 од.;

1943 р.: АМ-35А – 206 од., АМ-38 – 808 од., АМ-38Ф – 12940 од.;

1944 р.: АМ-35А – 37 од., АМ-38Ф – 13355 од.;

1945 р.: АМ-38Ф – 4187 од.

На кожен авіаційний мотор встановлювалась емблема заводу, який цей мотор випустив.

За період 1941-1945 рр. найбільше було вироблено двигунів АМ-38/АМ-38ф, то можливо зробити припущення, що емблема належала авіаційному двигуну саме цього типу.

Мотор АМ-38/АМ-38ф – 12 циліндровий, рядний V-подібний мотор водяного охолодження (рис. 4). Мотори заводу № 24 мали наступну систему нумерації: 253369, де 25 № серії, 3369 № мотора).

2) як зазначалось вище, мотори АМ-38/АМ-38ф ставились на літаки Ил-2. Ці літаки випускались авіаційними заводами № 1, № 18, № 30 та № 381 (до квітня 1943 р.). Всього з 1939 р. (початок серійного виробництва Ил-2) по 1945 р. було побудовано 36163 екземпляри літака Ил-2 (рис. 5).

Кожен літак мав свій номер, який присвоювався на відповідному авіаційному заводі. Цей номер дублювався на різних деталях літака та проставлявся на невеликих бирках (шильдах), які кріпились на деталях або елементах фюзеляжу.

Нумерація літаків на заводах була наступною:

– завод №1 (номера літаків 4 значні: 5351, де 53 № серії, 51 № літака; з 100 серії номера п'ятизначні, в кожній серії по 100 літаків);

– завод № 18 (1861008: 18 - № заводу, 6 - тип літака, 10 - № літака, 08 - № серії);

– завод № 30 (301427: 30 - № заводу, 14 - № серії, 27 - № літака);

– завод № 381 (3811019: 381 - № заводу, 10 - № літака, 19 - № серії).

На одній із деталей озброєння літака (її більш детально розглянемо пізніше) видно 4-х значний номер (рис. 2): 9301.

Відповідно до системи (правил) нумерації літаків можливо припустити, що цей номер присвоєно літаку, який був випущений авіаційним заводом № 1.

Цей завод був заснований у м. Москва у 1893 р. під назвою «Дукс» (Dux). У 1919 р. перейменований на Державний авіаційний завод № 1 (ГАЗ № 1). До 1941 р. завод випускав літаки И-15 бис, И-153, ББ-22, МиГ-3.

Восени 1941 р. авіаційний завод № 1 було евакуйовано до міста (!!!) Куйбишева (нині – Самара).

За період 1941-1945 рр. завод випустив літаків:

– Ил-2: 11863 од. (з 36163);

– Ил-10: 1225 од.;

– МиГ-3: 3122 од.

3) Можливо припустити, що деталь озброєння, встановлювалась на літак Ил-2.

На авіаційному заводі №1 нумерація літаків Ил-2 починалась з літака № 2580 і далі підряд.

Номери літаків за датою виробництва:

5300 – 23.12.1942

6000 – 20.2.1943

7000 – 6.5.1943

8000 – 11.8.1943

9000 – 29.10.1943

10000 – 20.1.1944

11000 – 14.4.1944

12000 – 27.7.1944

13000 – 13.11.1944

14000 – 12.4.1945

Деталь озброєння (рис. 2): виготовлена із нержавіючої сталі, на ній нанесений 4-х значний номер та клейма відділу військової прийомки. Ця деталь призначена для відводу ланок кулеметної стрічки авіаційного кулемета ШКАС (Шпитальний, Комарницький, авіаційний, швидкострільний) калібром 7,62 мм після здійснення пострілу (рис. 6). Кулемет ШКАС ставився в кожне крило літака Ил-2.

Крім того на місці падіння літака були знайдені ланки кулеметної стрічки авіаційного кулемета ШКАС (рис. 3).

4) Виходячи із номера літака (9301) він був випущений після 29 жовтня 1943 р.

Місце падіння літака знаходиться біля м. Коростень, то можливо припустити, що він був збитий під час боїв за цю територію. Напружені бої щодо звільнення м. Коростеня та залізничного вузла від нацистів відбувались у листопаді 1943 р. під час проведення Київської наступальної операції (03.11.1943-13.11.1943) та грудні 1943 р. (рис. 7) під час проведення Житомирсько-Бердичівської операції (24.12.1943-14.01.1944). Саме місто Коростень остаточно було звільнено 28 грудня 1943 р.

Для підтримання наземних військ 1-го Українського фронту використовувались авіаційні підрозділи 2-ї Повітряної армії. Саме літак цієї армії був знайдений під Коростенем.

На даний час залишається відкритим питання визначення конкретного авіаційного полку, який приймав участь у боях під Коростенем у листопаді та грудні 1943 р. та відповідно встановлення імен загиблих льотчиків. Чому загиблих, а не врятованих? На це питання можливо відповісти однозначно: льотчики загинули. На місті падіння були знайдені елементи парашутної системи, які були би відсутніми у разі покидання літака екіпажем.

Загальний висновок: зимою 2022 р. під Коростенем було знайдене місце падіння радянського літака Ил-2 часів Другою світової війни. Літак із заводським номером 9301 був випущений авіаційним заводом № 1 в жовтні-грудні 1943 р., у літаку стояв авіаційний мотор АМ-38Ф розроблений під керівництвом конструктора О. Мікуліна та виготовлений на заводі ім. Фрунзе (завод № 24) Наркомата авіаційної промисловості СРСР. Літак приймав участь у бойових діях 1-го Українського фронту у листопаді-грудні 1943 р. у складі авіаційних полків 2-ї Повітряної армії. На даний час імена загиблих членів екіпажу не встановлені.

Як зазначили в ІПО "Пошук", пошукова робота продовжується.