Житомиряни відмовляються дивитися телевізор

Усе більше житомирян відмовляються дивитися телевізор. Причини для цього різні - нестача часу, не бажання "зомбуватися" блакитним екраном, відраза до негативних новин, якими полюбляють лякати телеглядачів та ін.

Кореспондентка 0412.ua поцікавилася в кількох житомирян, чому вони обмежують себе в перегляді продукції вітчизняного телебачення.

Олена Галагуза, журналістка:

 - Я дивлюся телевізор рідко, тому що в мене немає на це часу. Якщо вже є вільна хвилинка, то переглядаю новини. Я не обмежуюся одним телеканалом для того, щоб зрозуміти інформаційний потік. Також люблю дивитися мультики на телеканалі "Піксель": "Тіммі", "Баранчик Шон". Крім того, переглядаю "Діскавері".

Людмила Ніколотова, продавчиня:

- Уже два роки я з моїм чоловіком не дивлюся телевізор. Лише зрідка - пізнавальний телеканал "Мега" (дуже люблю передачі на історичну тему), а чоловік може переглянути турнір із боксу, до футболу він байдужий. Чому ми перестали дивитися телевізор? Через те, що з "чорного ящика" йде суцільно негативна інформація. Помічала: після перегляду передач ставала злою та дратівливою. Телебачення - це своєрідний наркотик, як алкоголь та куріння. Моя свекруха належить до таких "наркоманів". Нещодавно через деякі проблеми в неї зникло кабельне телебачення на два дні. Ви б її бачили! Вона нервувала, пила заспокійливе. Свекруха продовжувала сидіти вдома, в неї не було думки, щоб прогулятися містом. Ось мені є чим заповнити своє дозвілля. Якщо хочеться подивитися якийсь фільм, його можна скачати з інтернету. При чому при перегляді він не перериватиметься "зомбо"-рекламою. Знаєте, в святих писаннях я прочитала таке: "Спасіння - в звуці". Тому вважаю, що слід бути дуже вибірковим, що слухати, дивитися, з ким спілкуватися.

Сергій Фещенко, головний редактор сайту "Репортер Житомира":

 - Три роки тому новенький "Філіпс" перестав працювати під час сімейного телесеансу. Було важко уявити, як прожити цей вечір без "ящика". В ремонт мали його занести з дня на день, але все якісь справи заважали. Так пройшов тиждень-другий. Далі потреба в телевізорі ослабла. Сім'я почала більше спілкуватися на кухні. Вечір перетворився на час відпочинку. Виявилося, що без "ящика" зовсім не нудно. Можна спілкуватися, готувати смачні страви, займатися фізкультурою, читати. (Слава Богу, відсутність "ящика" спрямувала мене до пошуку справді важливих знань, потрібних для роботи). Цікаво, що з дитинства я був телеманом. Мріяв, щоб у мене була тисяча каналів. Любив всілякі шоу й вау-ефекти. Але, очевидно, надмірне захоплення телебаченням викликало перенасичення цією "стравою" й мене просто відвернуло, або вивернуло. Мабуть, телевізор зламався не спроста. На даху іржавіє "мрія дитинства" - супутникова антена. Просто життя треба відчути в своєму тілі, пізнати себе, світ, людей навколо, любити реально, дарувати емоції позитиву людям, генерувати ідеї й втілювати їх. Розірвати енергетичний ланцюг, яким тебе скував телевізор - це як вирватися з "матриці" й побачити реальний світ, переставши споглядати за чужими історіями, взяти відповідальність за своє життя, почати діяти сміливо й ефективно. Можливо, це радикально - повністю відмовлятися від ТВ, адже якщо не зловживати, то ніби й це не шкідливо. Та останні три роки мені показали - без телевізора живеш більш повним самодостатнім життям, маєш більше шансів досягнути успіху в сферах, які тобі цікаві.

Відмовлятися чи ні від телевізора - вирішувати вам. Зауважу лише: ті, хто відмовився від телебачення зазвичай - активні користувачі інтернету. А всесвітня павутина має свої пастки...