Навчальні втрати. Шляхи подолання, — інформує ДСЯО Житомирщини

Через пандемію та війну якість освіти значно погіршилась і, на жаль, ця тенденція буде спостерігатись й надалі. Управлінням Державної служби якості освіти у Житомирській області в процесі комунікації із керівниками закладів освіти, вчителями, структурними підрозділами з питань освіти органів місцевого самоврядування з’ясовано, що на початку нового навчального року усіх освітян хвилюють питання, як надолужити прогалини у знаннях учнів та запобігти негативним наслідкам, а також необхідність пошуку дієвих стратегій, підходів, які допоможуть педагогам знайти ефективні шляхи розв'язання та подолання назрілих проблем.

Важко спрогнозувати, який інструмент компенсації освітніх втрат виявиться дієвим та ефективних в сучасних умовах діяльності закладів освіти. Проте чітко зрозуміло, що першочерговим завданням є започаткування проведення якісної діагностики успішності учнів на різних рівнях.

Із цим не варто зволікати, адже навчальні втрати мають кумулятивний характер і лише поглиблюватимуться з кожним роком, якщо не вживати заходів. Неможливо вирішити проблему, не розуміючи її глибини й складності.

Тому у цій статті окреслюємо результати моніторингових досліджень (вивчень), які проводилися у 2022/2023 навчальному році, а також визначаємо основні шляхи для подолання навчальних втрат, навчальних розривів, навчальних прогалин.

Загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану, яке проводилося у травні 2023 року Державною службою якості освіти за ініціативою Міністерства освіти і науки України та у співпраці з Українським інститутом розвитку освіти, Інститутом освітньої аналітики за підтримки проєкту “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe) для визначення та відстеження результатів навчання з української мови й математики (алгебри і геометрії) учнів/учениць 6-х і 8-х класів, показало, що більше 50 % шестикласників та восьмикласників під час виконання тестових завдань набрали від 15 % до 50 % балів зі 100 % можливих.

Відмічаємо, що у моніторинговому дослідженні взяли участь 280 закладів освіти з різних регіонів України – понад 5 000 учасників з кожного предмета). У Житомирській області моніторингом було охоплено 226 шестикласників та 225 восьмикласників із 10 закладів загальної середньої освіти, а також 144 шестикласники пілотних класів НУШ із 4 ЗЗСО області.

У 6- х класах8 % учнів виконали завдання з математики на початковий рівень, 64 % - на середній,24 % - на достатній і 4% - на високий. З української мови в учнів 6-х класів результати дещо кращі, проте якісний показник набутих знань також залишається низьким : початковий рівень -1 %;середній – 60 %;достатній – 32 %;високий – 2 %.

Восьмикласники продемонстрували дещо вищі результати: серед них більший відсоток тих, хто виконав тест на “достатньому” й “високому” рівнях. З математики 2 % учнів 8-х класів виконали тести на початковому рівні, 54 % - на середньому, 38 % - на достатньому, 7 % - на високому. З української мови початковий рівень - у 1 % восьмикласників, середній – у 61 %, достатній – у 33 %; високий – у 4%.

Варто відмітити, що учням легше вдалися завдання когнітивного виміру “знання”, а от із завданнями, над якими необхідно було поміркувати, або застосувати знання в конкретній життєвій ситуації, впоралася найменша кількість учнів.

Варто зауважити, що зміст тестів з математики (алгебри/геометрії) та української мови для 6-х і 8-х класів охоплював теми, передбачені чинними навчальними програмами, розробленими на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

За підсумками Державної служби якості освіти України, найскладнішими з математики для шестикласників були завдання, що стосувалися основ геометрії, — «Геометричні фігури та геометричні величини». В українській мові це завдання з розділів «Фонетика. Орфоепія» та «Розвиток мовлення». Так, складними для шестикласників виявилися завдання на читання й розуміння тексту. Показово, що серед шестикласників гірші результати демонструють ті учні, які відчувають страх перед уроками української мови, вважають їх нудними або такими, що псують настрій (засмучують), а також ті, хто не вважає навчальний предмет з української мови своєю сильною стороною.

Для восьмикласників найскладнішими з математики виявилися завдання з розділу «Рівняння та нерівності», а з української мови — теми, які є провідними в програмі навчання 7-8-х класів та яким відводиться значна увага — «Морфологія» та «Синтаксис». Очевидно, що здобуті до 8-го класу знання й уміння в учнів є нестійкими і несистемними, що провокує значні проблеми в оволодінні змістом у наступних класах.

Результати моніторингу також продемонстрували, що молодші учні (шестикласники) менш стійкі до різних чинників, які можуть впливати на результати навчання, ніж старші (восьмикласники). Разом з тим учні, які навчаються в міських школах, показують вищі середні результати, ніж учні у сільській місцевості. З математики різниця в успішності більша, а з української мови – менша.

Окремо варто наголосити, що учні, які вдома виконують домашні завдання (до 30 хв. або до 1 год.), продемонстрували кращі результати, ніж їхні ровесники, які взагалі не працюють удома.

У 2023/2024 навчальному році освітні заклади продовжують працювати в складних воєнних умовах та вирішують як освітні, так і медико-психологічні проблеми. Тому наразі виникають нові вимоги до навчання: гнучкість, адаптивність, зворотний зв’язок, швидке реагування на зміни в соціальному середовищі, співпраця з психологічними та медичними установами в суміжних сферах.

Рекомендуємо серед шляхів компенсації освітніх втрат виокремити такі складові:

• діагностика;
• аналіз та оцінка;
• розроблення стратегії/плану роботи/заходів з компенсації;
• компенсація навчальних втрат;
• повторна діагностика та аналіз динаміки результатів.

Водночас наголошуємо, що під час розробки стратегій/заходів щодо подолання освітніх втрат варто визначити категорії учнів, які втратили найбільше, й адаптувати педагогічні та психологічні інструменти відповідно до їхніх особливостей. Через війну школам доведеться оперативно реагувати на події та забезпечувати проведення освітнього процесу за будь-яких умов. Тож до планів дій варто включити заходи щодо швидкого та комфортного переходу на різні формати навчання, зокрема онлайн.

Щоб виміряти навчальні втрати потрібно мати чіткі та прозорі критерії, за допомогою яких можна визначити прогалини у навчанні кожного учня. Зазвичай таким мірилом є очікувані результати навчальних досягнень учнів, визначених освітніми програмами та Держстандартами загальної середньої освіти.

Компенсація освітніх втрат насамперед передбачає індивідуальний підхід до кожного учня. Особливо для тих школярів, хто не має можливості відвідувати школу разом з іншими учнями, іноді навіть у дистанційному режимі. Тому варто передбачити заходи для забезпечення рівного доступу до освітидля кожного окремого учня, важливо при цьому не втратити також дітей з особливими освітніми потребами.

Аби з’ясувати готовність школярів до засвоєння нового матеріалу та визначити оптимальні умови для планування освітнього процесу, в перші тижні навчання необхідно виявити наявний рівень їхніх знань. З цією метою у календарно-тематичному плануванні потрібно визначити час для проведення діагностування результатів навчання за попередній рік й відповідну кількість навчального часу для повторення.

Проведення систематичного спостереження надає можливість оцінити реальний стан освітнього процесу, відстежити зміни, що відбуваються та визначити фактори, які на них впливають. Тож робота з подолання освітніх втрат не обмежується одним моніторингом, а потребує декількох системних різнопланових досліджень. А аналіз проведених моніторингових досліджень дає можливість визначити тенденцію змін рівня навчальних досягнень класу в цілому та вибудувати індивідуальні освітні траєкторії для учнів, які мають навчальні прогалини.

У рамках академічної свободи вчитель має право самостійно визначати послідовність формування очікуваних результатів навчання та кількість годин на вивчення програмових тем. Також він може на власний розсуд використовувати резервні години, обирати та адаптувати види навчальної діяльності відповідно до потреб учнів, особливостей організації освітнього процесу та наявних засобів навчання.

Підкреслюємо, що усі перераховані, а також інші потенційно доцільні кроки можуть мати позитивний вплив лише в комплексі, за продуманої їх організації та врахування ризиків. Зауважуємо, що подолання втрат не має стати обтяжливим і складним процесом ні для вчителя, ні для учня.

Для розроблення стратегічних документів чи відповідних програм управління Державної служби якості освіти у Житомирській області рекомендує освітянам скористатися посібником, розробленим Українським центром оцінювання якості освіти «Навчальні втрати: сутність, причини, наслідки та шляхи подолання», посібником, розробленим МОН України спільно з ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо організації програм з надолуження освітніх втрат», методичними рекомендаціями, розробленими Інститутом педагогіки НАПН України « Діагностика та механізми подолання втрат у навчанні молодших школярів» та інформаційно-аналітичним збірником МОН України «Освіта в умовах воєнного стану: виклики, розвиток, повоєнні перспективи».

Також рекомендуємо для вчителів предметних дисциплін використання платформи «Всеукраїнська школа онлайн», оскільки тут розробляється контент із ключових навчальних тем. Віндоступний, якісний і помічний учням для розуміння навчального матеріалута відстеження особистого прогресу.

Управління Державної служби якості освіти у Житомирській області