На Житомирщині помічниця вихователя створює чудові скульптури на території дитсадка, — ФОТО

НЕЗВИЧНІ ХОБІ

У дітях моя розрада

Гуляє вітер, бавиться із садом,

Пожовкле листя в трави опада.

У неї ж в дітях радість і відрада,

Коли й душа злітає молода.

Біжить навстріч їй ранками малеча,

Дзвінкий, веселий голосок віта.

А в дитсадку в осінній тихий вечір

Її їжак із казки ожива.

І жабеня, і буслики, що в вирій

Із дитсадка не хочуть відлетіть.

Ці іграшки такі з цементу щирі,

Бо створені були в думках за мить.

У них красиві, добрі, теплі очі.

Вони розмови з зорями ведуть,

І діляться новинами охоче,

І на світанку дітвору знов ждуть.

Автором таких чудових скульптур малої форми, що знаходяться на території дитсадка №16, є помічник вихователя Надія Арсентіївна Грищенко.

Так своїми творчими руками вона дає нове життя старим дитячим іграшкам, беручи їх за основу.

Про це інформує КоростеньМЕДІА.

– Хочеться, щоб у дитсадку було більше дитячого, – говорить вона, – бо особливо малеча двох-трьох років дуже важко звикає до нових умов після сім’ї. А оці хлопчики і дівчатка – це моя розрада, – продовжує.

Найпершою скульптурною композицією Надії Арсентіївни був лісовичок, який ненароком розсипав полуничку з відеречка. Якби ягідки були справжні, їх би допомогла позбирати казковому герою, звичайно, малеча.

Всі скульптури обдарованої жінки, які стоять серед квітів на клумбах, зачаровують навіть перехожих, що йдуть повз дитячий садок.

Розмальовані вони з любов’ю теж вправними руками Надії Арсентіївни.

– Я малюю з дитинства, – говорить вона. Малюю і вдома у вільний час, а ще вишиваю бісером картини, ікони.

– Надія Арсентіївна не тільки творча натура, – каже завідувачка дитсадка Людмила Леонідівна Захаревич, – а й гарна господиня у своїй групі. Там завжди чисто, охайно і затишно. Працює няня старанно і сумлінно. Я знаю її вже 15 років. Що бачить очима, те робить руками, тому на території дитсадка з’являються нові казкові персонажі. Пам’ятають свою няню і ті діти, які приводять у дитсадок вже своїх дошколяриків.

Надія Арсентіївна не любить осінніх холодів, зимову негоду. Їй до душі весна, коли все розпукується, зацвітає. Живе надіями, сподіваннями на кращі часи, як і всі ми, бо ж недаремно носить ім’я Надія.

Соломія ДУМСЬКА, КоростеньМЕДІА