Лікування позаматкової вагітності

Позаматкова вагітність виникає у випадку, коли запліднена яйцеклітина прикріплюється поза маткою, найчастіше у матковій трубі. За статистикою це стається у 2% вагітних жінок. Стан належить до невідкладних, потребує екстреної допомоги, оскільки спричиняє внутрішню кровотечу.

Як проявляється патологія?

Найчастіше симптоми позаматкової вагітності проявляються на 5-8 тиждень після останньої менструації. Клінічні ознаки тотожні тим, які бувають за звичайної вагітності: нудота, блювота, збільшення в об’ємі грудей, їхня підвищена чутливість, емоційна лабільність.

Якщо додатково виникає достатньо потужний біль внизу живота, то можна запідозрити патологію. Слід негайно звертатися до лікаря за допомогою, якщо з’явилися кров’янисті виділення або ж відкрилася кровотеча (стається розрив маткової труби).

Методи лікування позаматкової вагітності

Діагностується позаматкова вагітність лабораторними та інструментальними методами. Жінці проводять обстеження органів малого таза (УЗД) та черевної порожнини (найкращим є трансвагінальне УЗД), визначають рівень прогестерону та ХГЛ (хоріонічного гонадотропіну людини) в крові або сечі.

Після підтвердження діагнозу вирішується питання щодо медикаментозного переривання такої вагітності або хірургічного втручання. Перший передбачає ін’єкцію препаратів, які припиняють розвиток ембріона та призводить до його самовільного виходу. Другий – оперативне втручання.

Хірургічна допомога при ектопічній вагітності

Існує кілька видів хірургічних методів лікування позаматкової вагітності:

• Лапароскопія. Плідне яйце видаляється через невеликий прокол на ранніх термінах (до 8 тижнів гестації). Це найменш травматичний, а відтак і найперший у виборі метод. Проводиться в умовах денного стаціонару, має короткий період реабілітації та зберігає функціональність труб.
• Сальпінготомія. Виконується через розріз стінки маткової труби. При при цьому відбувається її часткове видалення разом із зиготою. Також застосовується на ранніх термінах виявлення ектопічної вагітності.
• Видалення маткової труби – сальпінгоектомія. Як і попередні два методи, операція належить до малоінвазивної хірургії. Виконується за значного ураження труби, що унеможливлює її подальшу функціональність.
• Лапаротомія. Розсічення черевної порожнини для видалення зиготи, яка прикріпилася поза маткою, разом із трубою. Застосовують у випадках, коли стався розрив маткової труби, почалася внутрішня кровотеча, за проростання ембріона у сполучну тканину. Це метод екстреного втручання, аби врятувати життя жінки.

Попри серйозність діагнозу, ектопічна вагітність не означає, що після неї жінка не здатна народити дитину, навіть коли були видалені дві фаллопієві труби.

Чи можливе безпліддя після позаматкової вагітності?

Завагітніти природним шляхом після ектопічної вагітності, особливо якщо довелося видаляти маткові труби, не можна. Втім сучасна медицина має інструменти для розв'язання цієї проблеми. На допомогу приходять репродуктивні технології.

Екстракорпоральне запліднення або ЕКЗ – це штучне запліднення матки (у лабораторії, поза тілом жінки). Репродуктивна технологія має два протоколи, за якими виконується процедура: короткий (триває 10 днів) і довгий (протяжність процедури 2-3 місяці).

Сурогатне материнство також є одним із методів репродуктивної технології. Його відмінність в тому, що вагітніє, виношує та народжує дитину подружжя жінка-посередник. Така мама не є генетично спорідненою з плодом. Тобто маля, яке народиться, буде рідним саме для тих чоловіка та жінки, що дали для його народження свій генетичний матеріал.