До повномасштабного вторгнення вчив діток танцювати: історія десантника 95-ки

Олексій знаходиться в групі резерву екстреного реагування. Хоча до війни він викладав хореографію. Майбутній захисник, отримав повістку та без вагань відправився до війська – за розподілом потрапив у 95-у окрему десантно-штурмову Поліську бригаду ДШВ ЗСУ.

«До повномасштабного вторгнення працював, вчив діток танцювати. Я викладав бальні, народні та сучасні танці, мої вихованці займали перші місця в області. У свій час їздив Україною, посідав призові місця. Потім вступив до училища культури. Потім вступив до педагогічного університету та паралельно влаштувався до школи мистецтв. В мене було 4 групи – діти від 4 до 17 років», — згадує десантник.

Був час коли чоловік збирався на контракт в Туреччину танцювати, але почалась пандемія COVID-19, поїздка відклалася, а згодом росія розв’язала повномасштабну війну в Україні. На жаль, про танці Олексію довелося забути, тепер він зі зброєю в руках знищує ворога.

«Я з родини загиблого військового, мій батько воював з 2014 року. Він загинув. Для мене це справа честі, закінчити справу батька та обов’язок захистити своїх рідних, щоб вони почувалися спокійно вдома», — каже Олексій.

Військовий додає, що поки не закінчиться війна він буде залишатися в армії.

«Після Перемоги хочу допомагати людям, які цього потребують, влаштовувати концерти. Я людина мистецтва, мені потрібно творити», — ділиться планами десантник.

Будні десантників проходять під постійними обстрілами ворога пори будь-яку погоду – в мороз чи дощ, спеку і вітер. Але підтримка побратимів завжди дає сили триматися та йти далі.

«В окопах ми постійно жартуємо, підколюємо один одного, намагаємося бути постійно на позитиві. Головне, що в кожного з нас все добре з розумінням гумору», — з посмішкою розповідає військовий.

З холодами хлопці борються грілками, окопними свічками і … трошки танцюють. Олексій каже, що перед бойовим виходом потрібно розрядитися, і він вчить всіх охочих бойового гопака, щоб так трохи підняти бойовий дух хлопців.

«Хтось сміється, хтось цікавиться й навіть повторює, в загальному всі нормально до цього ставляться. Тут всі різні, з різних професій, але ціль у всіх одна – Перемога. Майбутня Україна буде квітучою, щасливою та сильною», — розповідає хореограф.

за матеріалами служби зв’язків з громадськістю 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗС України та Житомирської ОВА