Житомиряни рятують дерева: 54 кг газетного паперу вартують одного дерева

Так повелося у моїй родині не викидати у смітник будь-які паперові вироби. Маю на увазі коробки, обгортки, пакунки, упаковки, газети, зошити тощо. Спочатку мама пручалася, мовляв, треба спалити на городі – буде замість добрива. Але я все-таки вмовила її збирати у коморі паперову фортецю, якої згодом треба буде позбутися у цивілізований спосіб.

Мама не надто раділа такій чудернацькій різнокольоровій споруді, але з розумінням поставилася до моїх наполягань. Ось днями ми здали 56 кілограмів макулатури і отримали відповідно 56 гривень. Мама сміється, що на більшу суму викатаємо бензину, проте щоразу у пункті здачі макулатури з’являється азарт: скільки ж кіло.

У школі мені не надто подобалося це заняття. Тоді нормально не пояснювали доцільність, а вимагали взяти участь у придуркуватому соцзмаганні, бо інакше це не назвеш. Словом, батогом не дуже виходило нас виховувати.

А в дорослому віці займаєшся самовихованням. 54 кг газетного паперу вартують одного дерева. Кілька дерев я вже точно врятувала, і це не може не тішити. У світі рівень збору макулатури становить 50 %, в Україні – понад 10 %. А це сумно. А шляхи вирішення проблеми насправді прості: родина, школа, універ, самоврядування і, звісно, “концептуальні” смітники. Аби було бажання.