На Житомирщині один кардіограф використовують 11 лікарів

Українську медицину лікуватимуть старими методами. Новий очільник Міністерства охорони здоров'я Олег Мусій заявив, що медична реформа триватиме. Але потрібно проаналізувати, чи ефективно її впроваджували попередники, уточнити діагноз, так би мовити.

У сюжеті телеканалу "24"  йдеться про те, як живеться медичним закладам в епоху реформ.

До реформи це була районна поліклініка, ми зараз як орендонаймачі, орендуємо частину першого поверху, другий поверх і повністю четвертий поверх. В оренді у попередників, – пояснює головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександр Андрійцев.

Це – районна поліклініка містечка Малин на Житомирщині. У рамках реформи тут з нового року облаштували Центр первинної медичної допомоги. 19 сімейних лікарів обслуговують 46 тисяч мешканців міста і району. Щодня кожен з медиків має по десять викликів, а санітарні автомобілі накручують дорогами району до сотні кілометрів.

У денному стаціонарі не вистачає місця для ліжок. Постіль на ці ліжка медики купували власним коштом. Частина меблів стоїть у коридорі. З них мають укомплектувати ще одне робоче місце. 

На Житомирщині один кардіограф використовують 11 лікарів 

Така ситуація, якщо апарат один, і терміново надійшов виклик, то треба забрати апарат, ну він переносний, заклад залишається без електрокардіографа, ми поїхали на виклик, – розповідає заступник головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги Юлія Кравченко.

"А з оснащенням – нуль. За минулий рік я не пам'ятаю скільки разів ми заповнювали по всіх закладах потребу в оснащенні, в медичному оснащенні в різних формах. Але за цей час жодного апарату, ні приладу", – продовжує Андрійцев.

Восени минулого року столичні Центри первинної медичної допомоги отримували машини для сімейних лікарів. Авто закуплені державним коштом, в рамках пілотного проекту реалізації медичної реформи. Представники влади охоче дають коментарі.Згідно з правилами, кожен сімейний лікар повинен мати свій автомобіль. У Малинському центі працює 19 сімейних лікарів, відтак у гаражі маємо знайти 19 авто.

Якби були нові машини, економили б 160 тис. грн. на рік, - лікарі

Водій лікарняного гаражу Малина Олександр має мрію – отримати п'ять тисяч гривень і разом з колегами відремонтувати ось цю "швидку". Автомобіль-пенсіонер відпрацював 24 роки, три роки тому його списали на металобрухт. Корпус прогнив, немає половини деталей. Але місцеві кулібіни оптимізму не втрачають. Якщо бабусю-швидку вдасться поставити на колеса, медики зможуть транспортувати хворих.

Лікарі порахували: якби замість розтрощених отримали кращі машини, економили б до 160 тисяч гривень на рік. Саме стільки центру цього року виділили на закупівлю медикаментів. Тобто, на зекономлені кошти можна було б придбати подвійну партію ліків або нову машину для лікарів.

Добре, що і така машина є. Одне тільки, незручність в тому, що буває, якщо важкий хворий, ну немає куди його положити. А як ви тоді його транспортуєте? Ну ми тоді його не розміщуємо. Якщо ми його можем доправити до лікарні, ми його беремо з собою. Якщо ні, я приїжджаю сюди, залишаю направлення на швидкій, або вдома у хворого, і тоді уже на носилках його доправляють, – каже сімейний лікар Галина Мазурок.

Кримінальну справу по авто для сіл досі не закрили

Поки лікарі намотують кілометри на велосипедах, у гаражах сільських рад стоять два майже нові автомобілі. Ці санітарні авто у 2010 році радам подарували у рамках спеціальної програми уряду Тимошенко. Потім справа швидких поповнила кейс кримінальних проваджень проти екс-прем'єра.

Справа була, уже було припинено ознайомлення захисту з цією справою. Після цього обмежили ознайомлення з цією справою і вона була відаправлена на дорозслідування і почали знову цю процедуру. І зараз ситуація в цій справі перебуває саме на цьому етапі. Іншої інформації в мене поки що немає. У справі там є декілька томів, де є всі фотографії всіх автомобілів, які були роздані, – говорить суддя Конституційного суду Сергій Сас.

"Є там невеличкі проблеми. Про те, що там була корупція – це інше питання, це правоохоронні органи повинні розслідувати, але ці автомобілі потрібні вкрай і необхідні нашій медицині", – заявив міністр охорони здоров’я Олег Мусій. 

Громада не знає, що робити з машинами 

Доки сільські медичні заклади підпорядковувалися сільським радам, автівки використовували. Після реформи всі ці установи входять до складу Центрів первинної медичної допомоги. Що робити з машинами – громада не знає. Справа не закрита, вказівок не надходило, органи влади на численні звернення не реагують.

Сільські голови новоствореним центрам віддавати авто бояться. Використовувати з іншою метою – не мають права, бо це сільські швидкі. У прокуратурі Житомирської області повідомили, що передавати машини сільська рада не має права.

Навіть якби дозволили віддати машини Центрам, то не змогли б цього зробити. Адже змінити власника автомобіля можна лише після розмитнення. Таких грошей ні у сільських рад, ні у Центрів первинної медичної допомоги немає.

Ми зверталися у МРЕО і там чітко написано – без сплати мита не можна провести перереєстрацію. Ні як для сільської ради, так і для охорони здоров'я, – каже Андрійцев.

"Ну там велика сума, там який процент? 30 тисяч? Таких коштів у нас немає. Ми не можемо. Мене попередили, що я є відповідальна особа за машину, жодної офіційної інформації я не маю", – заявив сільський голова села Малинівки (Житомирська обл.) Клавдія Савченко. 

Генеральна прокуратура відповіді не дає 

Прояснити ситуацію могла б Генеральна прокуратура України, але на запит каналу "24" там поки що не відповіли. Схожа ситуація з швидкими Тимошенко і в інших регіонах.

Було відкрито кримінальне провадження з приводу начебто незаконної закупівлі, порушень при закупівлі автомобілів OPEl і у більшості регіонів ці автомобілі, яку були направлені для сільської медицини заарештовані, тому їх неможливо використовувати зараз, і вони стоять в гаражах на балансі сільських рад, – наголошує голова вільної профспілки медичних працівників Олег Панасенко.

За фінансування Центрів первинної медико-санітарної допомоги відповідають місцеві бюджети, кажуть в МОЗ. У місцевих на впровадження міністерської реформи грошей не вистачає.

"Якби це було проаналізовано раніше і доведено до відома, що при реформі будуть потрібні наступні видатки: за перепідключення телефонів, за довідку від санстанції, про це ж ніхто не говорив, все безкоштовно", – розповідає Андрійцев.

Виділялись гроші для пілотних регіонів, ці гроші до закладів не доходили, ці гроші розкрадалися. Але якщо в пілотних регіонах хоч щось, хоч якась копійка, там в чотирьох пілотних, то в інших регіонах взагалі ці заходи не фінансувалися, – підсумував Панасенко.