Які фільми приготував для Житомира міжнародний мандрівний фестиваль «DocuDaysUA»?

З 6 до 16 жовтня 2014 року триватиме Фестиваль документального кіно про права людини «Docudays UA».

 Щоденно у будні о 15.00 год. житомирян запрошують на безкоштовний перегляд фільмів до кінотеатру «Україна».

В Україні фестиваль стартує в Житомирі. Впродовж жовтня-грудня світові шедеври сучасної документалістики зможуть побачити мешканці Вінниці, Дніпропетровська, Києва, Кривого Рогу, Львова, Тернополя, Запоріжжя, Полтави, Сум, Чернігова, Харкова, Херсона, Донеччини, Криму – усього більш ніж 230 міст і містечок.

Графік проведення фестивалю «Docudays UA» у Житомирі.

 Понеділок, 6 жовтня 2014 р., 15:00

«Путінські ігри» / «Путинские игры»

Олімпіада 2014 за витратами на підготовку – найдорожча Зимова Олімпіада, яка б’є всі рекорди за масштабами корупції та манії величі. Для прикладу, на будівництво 45-кілометрової дороги до Олімпійського селища були витрачені такі кошти, за які цю дорогу запросто можна було б вкрити золотом або вимостити чорною ікрою. Режисеру Алєксандру Ґєнтєлєву вдалося поговорити з багатьма ключовими фігурами – від мера міста Сочі та корумпованих підрядників, сенаторів і лобістів, до президента Олімпійського комітету Росії. Ці розмови допомогли авторові продемонструвати, що підготовка цієї Олімпіади є відчутною екологічною загрозою та історією про величезне розкрадання грошей.

Тривалість – 90 хв. Рік – 2013. Режисер – Алєксандр Ґєнтєлєв.

Алєксандр Ґєнтєлєв народився в Росії у 1959 році. Випускник Санкт-Петербурзького державного університету (диплом магістра філософії та психології) і Санкт-Петербурзької кіноакадемії (диплом магістра в галузі кіно, театру та музики). У 1993 році емігрував до Ізраїлю. Протягом 1999–2014 років режисер зняв 14 фільмів. Серед них – документальні стрічки, присвячені злободенним проблемам повсякденності й політичного життя Росії.

Фільмографія (Вибране): Злет і падіння російських олігархів (2005), Йолки-палки (2007), Туга за домом (2009), Злодії в законі (2010), Скрипалі (2011), Путінські ігри (2013)

Вівторок, 7 жовтня 2014 р., 15:00

«Євромайдан. Чорновий монтаж»

Стрічка пропонує до уваги хроніку Українського протесту – три місяці революції – від обуреного протесту до народного єднання; від каструль на голові до кийків і бронежилетів; від ейфорії перемоги до оплакування загиблих Небесної сотні. Революція як вибух пробудженої гідності, як ейфорія свободи, як біль усвідомлення ціни, як народження новітньої історії України.

Тривалість – 60 хв. Рік – 2014.

Альманах складається з найкращих новел режисерів, що знімали народний протест під час Євромайдану, серед яких (у порядку появи новел у фільмі):

Володимир Тихий, Андрій Литвиненко, Катерина Горностай, Роман Бондарчук, Юлія Гонтарук, Андрєй Кісєльов, Роман Любий, Олександр Течинський, Олексій Солодунов, Дмитро Стояков.

Середа, 8 жовтня 2014 р., 15:00

«Помаранчева зима» / «Orange Winter»

Вибори Президента України, 21 листопада 2004 року. Два кандидати: призначений «нащадок» влади Віктор Янукович – прем’єр-міністр в апараті винятково непопулярного президента, й Віктор Ющенко – впливовий опозиційний лідер. У президента Леоніда Кучми,  який полишає свою посаду, є своя ставка на цих виборах. Роками опозиція інкримінує йому численні злочини. Найстрашніше звинувачення – співучасть у вбивстві опозиційного журналіста Георгія Ґонґадзе. Найвищий шанс Леоніда Кучми на недоторканість після складення повноважень – призначення «нащадком» Віктора Януковича. Наступного дня після виборів провладні канали оголошують Віктора Януковича переможцем. Обурені жителі Києва виходять на вулиці… Так почалась Помаранчева революція.

Тривалість – 72 хв. Рік – 2007. Режисер – Андрій Загданський.

Андрій Загданський народився в Києві 1956 року. Випускник Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. З 1981 по 1988 працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів. У період з 1988 по 1996 роки – член Спілки кінематографістів України, а в 1990-1992 рр. – секретар цієї організації. У 1992 році Андрій емігрував до США, де викладав історію кіномистецтва в університеті міста Нью-Йорк «Нова школа». В Штатах також створив незалежну кінокомпанію AZ Films L.L.C. (1996). Починаючи з найпершої документальної стрічки режисера, знятої в 1990 році, його фільми отримали численні нагороди на міжнародних фестивалях.

Фільмографія (Вибране): Тлумачення сновидінь (1989), Вася (2002), Костя і Миша (2006), Помаранчева зима (2007), Мій батько Євген (2010)

Четвер, 9 жовтня 2014 р., 15:00

"День шахтаря" / Le Jour de Minner

В українському селі справляють напівкарнавальну церемонію в застарілому радянському стилі. Аж раптом – шахта – така ж нещадна, як тюрма. Щоб захиститися від хаосу, всі ховаються за своїми реєстраційними номерами, як талісманами. Камера переносить глядачів глибоко в надра землі, яка поглинає і водночас годує, зігріває і просвітлює своїх дітей. У цей убогий, виснажливий, задушливий, тьмяний і тісний світ повзком вторгаються, брязкаючи металом і здіймаючи пил, зігнуті чоловіки. Свято, означене кількома надувними кульками, дає цим чоловікам трохи перепочити від повсякденності. Та чи справді їм дихається легше на поверхні?

Тривалість – 80 хв. Рік – 2013. Режисер – Ґаель Мокaер.

Ґаель Мокaер народився в місті Байонна (Франція) у 1972 році. Дитинство Мокера пройшло у Франції та Африці. Був режисером документальних фільмів і військовим журналістом у таких країнах, як Мадагаскар, Ліван, Ірак та Україна. У 2009 році, разом із фотографом Юрієм Білаком, приїздить до України, де починає зйомки фільму «День шахтаря». Зйомки завершилися у 2013 році. З 2010 року – головний режисер документального серіалу про Гвінею «Кіндія».

Фільмографія: Антисоціальність (2001), Мадагаскар, сім місяців хаосу (2002), День Індії (2003), Підлога без попкорну (2009), Лівія: довгий похід за свободою (2011), День шахтаря (2013), Кіндія 2015 (2013).

П’ятниця, 10 жовтня 2014 р., 15:00

"Хворісукалюди" / Sickfuckpeople

Документальний триптих про безпритульних, які переросли наркозалежність та намагаються розпочати доросле життя. У пошуках своєї матері хлопець повертається до рідного села, де панує деградація, ненависть та садистичний гнів. Вагітна дівчина хоче народити, хоча на її нащадка напевне чекає ще важче дитинство, але сестри переконують її зробити аборт.

Тривалість  - 75 хв. Рік – 2013. Режисер - Юрій Речинський.

Юрій Речинський – режисер, монтажер і сценарист. Народився у 1986 році. Навчався у Київському Політехнічному Інституті та КНУ ім. Карпенка-Карого, пізніше кинув навчання. Працював монтажером і режисером на телебаченні, режисером монтажу  реклами, а також короткометражних, телевізійних і художніх фільмів.

Фільмографія: Хворісукалюди (короткометражний) (2011), Хворісукалюди (2013)

Понеділок, 13 жовтня 2014 р., 15:00

"Капітан і його пірат"/Der Kapitän und sein Pirat

Кшиштоф Котюк, капітан вантажного судна Hansa Stavanger, 2009 року протягом чотирьох місяців був заручником сомалійських піратів. Режисер Енді Вольфф супроводжує капітана під час курсу психотерапії, спрямованого на примирення з пережитим, відчуттям поразки й закидами звільнених членів команди про те, що він співпрацював із піратами. Агадо, капітан піратського судна, не потребує психотерапії. Він отримав майже тримільйонний викуп і не втратив поваги своїх поплічників, його багаторічний досвід життя на війні позбавляє будь-яких моральних дилем, що постають перед ним, а його розум холодний через жування листя ката. Парадокс, але цих двох чоловіків об’єднує взаємоповага, народжена під час викрадення. Фільм знайомить нас із двома протилежними світами, дає унікальні свідчення основних учасників подій і відкриває маловідомі подробиці міжнародної торгівлі.

Тривалість – 84 хв. Рік – 2012. Режисер – Енді Вольфф.

Енді Вольфф народився в Мюнхені (Німеччина) 1978 року. У 15-річному віці він уже був професійним віндсерфером і змагався за Кубок світу. Із десяток років помандрувавши світом, він завершив спортивну кар’єру і почав працювати асистентом на знімальних майданчиках Німеччини і Франції. 2005 року він навчався в Університеті Південної Каліфорнії за випускною програмою Школи кіномистецтва Лос-Анджелеса. 2007 року продовжив вивчати кінематограф у Мюнхенському університеті телебачення й кіно.

Фільмографія: На іншому боці життя (2009), Капітан і його пірат (2013)

Вівторок, 14 жовтня 2014 р., 15:00

"Життя в раю – нелегали по сусідству" / Life in Paradise

З того часу, як швейцарський уряд організував для біженців, яким відмовили в притулку, депортаційний центр в ідилічному гірському селищі Вальцейна, кожний четвертий, хто проживає там – нелегальний іммігрант. «Життя в раю» викриває систему швейцарської політики надання притулку біженцям і те, як привілейовані жителі Заходу поводять себе з  сусідами-біженцями. Як це впливає на їхні життя і як воно – бути шукачами притулку в «раю»?

Тривалість – 78 хв. Рік – 2013. Режисер – Роман Вітал.

Роман Вітал закінчив Німецьку кіноакадемію в Баден-Вюртемберґу 2006 року. Він знімає фільми з 1998 року, і його роботи отримали кілька нагород. Поживши кілька років за кордоном, він повернувся до Швейцарії, де зняв кілька документальних стрічок. 2006 року він заснував компанію klubkran Filmproduction. З того часу продюсує й знімає незалежні документальні фільми для кіно й телебачення.

Фільмографія

Містер Біо-Швейцарець (2006), Атоли ліпші (2009), Життя в раю – нелегали по сусідству (2013), Рене наживо – Людина проти машини (2013)

Середа, 15 жовтня 2014 р., 15:00

"Зона без вогню: Убивчі поля Шрі-Ланки" / No Fire Zone:The Killing Fields of Sri Lanka

Фільм присвячений останнім місяцям громадянської війни в Шрі-Ланці, що тривала 26 років. Оповідь ведуть люди, котрі вижили у боротьбі. Чи не найдраматичніші й найстрашніші відеокадри в історії, які є прямим свідченням воєнних злочинів, масових страт, катувань, сексуального насильства, були зібрані як безпосередніми жертвами, так і самими виконавцями. Саме ці кадри формують провідний наратив фільму. Уряд був певен, що вийде сухим з води, але лишилися свідки, і саме їхні сміливі розповіді, а також неймовірні відеозаписи є кістяком цієї історії.

Тривалість – 93 хв. Рік – 2013. Режисер – Каллем Макрей.

Каллем Макрей протягом 20 років знімає кіно в Сполученому Королівстві й інших країнах, серед яких Ірак, Гаїті, деякі африканські держави; його розповіді стосуються тем війн та конфліктів у Кот-Д’Івуарі, Уґанді, Малі й Судані. Серед його фільмів – три ґрунтовних дослідження воєнних злочинів коаліції в Іраку. Є в його доробку і розслідування, і полеміка, і оптимістичні фільми, але всі вони зосереджені зазвичай на житті тих груп, які позбавлені громадянських прав, в тому числі свободи слова.

Фільмографія (вибране): Недосліджений світ (2003), Цунамі в Японії: Як це сталося (2011), Зона без вогню (2013), Зона без вогню: Убивчі поля Шрі-Ланки (2013)

Четвер, 16 жовтня 2014 р., 15:00

"Виховання Ульяни" / Výchova Uliyany

Перед цією унікальною 9-річною особистістю безсилі всі педагогічні закони. Хороші діти старанно працюють і моляться, граються разом. Погана Ульяна не молиться і проводить час наодинці з собою. ЇЇ мама наркоманка, а бабуся – алкоголічка. Тому cестри з Общини нових святомучеників, де виховують Уляну, вважають її генетично зіпсованою. З нею не може дати раду навіть матінка Вєньяміна, колишній професійний педагог, яка стала православною вихователькою сиріт.

Тривалість – 52 хв. Рік – 2011. Режисер – Алєксандр Ґорєлік.

Алєксандр Ґорелік – продюсер і режисер, народився 1980 року в російському Благовєщенську. У 22 роки переїхав до Санкт-Петербурга, де закінчив Державний університет кіно та телебачення (майстерня режисури неігрового кіно Дмітрія Сідорова).

Фільмографія (Вибране): Довга дорога додому (2008), Це не іграшки (2008).