У Житомирі пройшла II міжнародна наукова конференція «Польща-Україна: спільні шляхи до свободи»

 

Відкриваючи конференцію, ректор ЖДТУ ім. І. Франка Петро Саух відмітив активну міжнародну діяльність університету та особливо тісну співпрацю з польськими вузами.

 

"Кожна країна, коли перебуває в стані суспільно-історичних та соціально-економічних трансформацій, звертається до витоків своєї історії. І тут, на мій погляд, важливим є критичний підхід до історичної пам'яті, а не антикварний", - зазначає Петро Саух.

 

Організаторами конференції стали Міністерство зовнішніх справ республіки Польща, Житомирська громадська організація "Союз польської шляхти", Фундація "Свобода та демократія", Інститут історії НАН України, Католицький університет Яна-Павла II у Кракові, Житомирський державний університет імені Івана Франка та Академія "Ігнатіанум" (Польща).

 

Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Олександр Бочковський, відмітив, що в багатонаціональному Житомирі польська діаспора займає третє місце серед населення.

 

"Польща першою визнала незалежність України та встановила дипломатичні зв'язки з Україною. Польська держава є тим локомотивом, який веде Україну в Європейську спільноту, і ми цю підтримку відчуваємо", - зазначив Олександр Бочковський та побажав плідної роботи учасникам зібрання.

 

Також у роботі конференції взяли участь президент Союзу польської шляхти Житомирщини Наталія Іщук, член фундації "Свобода та Демократія" (Польща) Рафал Дзєнцьоловський, члени фундації "Полонія Рутенія" (Польща) Робарт Чижевський, Домінік Щенсни-Костанецький та провідні науковці-історики. Як зазначає завідувач кафедри історії України ЖДУ імені Івана Франка Вікторія Венгерська, учасниками конференції  також є фахівці з усієї України - історики, політологи, соціологи, культурологи, економісти. Доктори наук та професори з Рівного, зі Львова, з Одеси представляють відповідні напрямки наукових досліджень.

 

Метою зібрання було осмислення траєкторії розвитку країн Балто-Чорноморського регіону в цілому та в Україні зокрема протягом XVI - XX ст., вплив третіх сил на процеси, що окреслювали особливості їх розвитку.

 

"Сьогодні російська зовнішня політика несе серйозну загрозу країнам Східної Європи. Перед обличчям цієї загрози країни Балто-Чорноморського регіону могли б виступити з ініціативою створення регіонального союзу в рамках європейських і євро-атлантичних структур. Цей союз може стати надійним щитом усієї європейської і євро-атлантичної цивілізації, - зазначає президент Союзу польської шляхти Житомирщини Наталія Іщук.

 

Учасники зустрічі зосередили увагу на цікавих проектах істориків зі Львова та Києва. Зокрема, відбулася презентація фільму під назвою "Важке братерство. Союз Петлюри і Пілсудського", який зняли львівські професори, що з 90-х років досліджували особливості стосунків між поляками та українцями.

 

Доповіді, які представили учасники конференції, стосувалися геополітики, різних історичних та політичних аспектів польсько-української співпраці, починаючи з XVI ст., політичних прорахунків  та досягнень двох десятиліть, історичних стереотипів та їх ролі в нашому житті, проблеми реалізації історичної  політики та пам'яті в сучасній Польщі та Україні.

 

Під час роботи круглого столу "Гуманітарій в умовах міждержавних конфліктів", що відбувся в рамках конференції, до уваги учасників заходу було представлено презентації та обговорено низку цікавих та актуальних питань.

 

"Ми піднімаємо та ініціюємо питання, які є найбільш актуальними на сьогодні, - зазначає Наталія Іщук,- Саме тому цьогорічна конференція пов'язана з питаннями геополітики. Для Кремля геополітика - це військово-політична стратегія, яка впливає на зовнішню політику. Ця політика призвела до ряду кривавих війн на кордоні з Росією. Сьогодні, коли Україна відчуває агресію з боку Росії , ми маємо вивчати питання геополітики, аби забезпечити безпеку в нашому регіоні, в регіоні Балто-Чорноморському та Європейському. Ми ініціюємо думку серед політиків, науковців та громадських діячів, серед журналістів, яка потім поширюється на широкі кола та впливає на формування внутрішньої та зовнішньої політики та стратегії держави".

 

"Знайомство з такими дослідженнями є необхідним на сьогодні. Єдина проблема, - зазначає Вікторія Венгерська, - щоб політики все ж дослухалися до думки інтелектуалів, експертів, представників академічного середовища".

 

У фойє перед конференц-залом проходила виставка моделей військової техніки міжвоєнного періоду(1918-1939рр.) студентів III курсу історичного факультету ЖДУ імені Івана Франка.