Кількість перевірок зменшується – ефективність зростає

За дев’ять місяців поточного року управлінням податкового контролю юридичних осіб ДПА у Житомирській області забезпечено 36,4 млн.гривень. надходжень до Державного бюджету України. Це на 7,2 млн.гривень. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Донарахування за актами перевірок становлять майже 55,6млн.гривень. На 117,6 млн.гривень податківцям Житомирщини вдалося зменшити неправомірно заявлені збитки підприємств.
Про нові методи в роботі в контрольно – перевірочній роботі органів ДПС розповіла минулого тижня в програмі «Кодекс», що виходить на ТРК «Житомир», заступник начальника управління – начальник відділу організації перевірок стратегічних галузей економіки ІРИНА ЛИТВИНЕНКО
В умовах декларування Урядом країни зменшення фіскального тиску на економіку, скажіть будь-ласка, як вдалося досягти таких результатів?
На сьогодні на рівні держави вже відпрацьовано систему відбору платників для проведення перевірок. Вона базується на економічному аналізі діяльності підприємств. Ми бачимо, де є втрати бюджету, і тому при наявності досить потужних інформаційних систем в органах ДПС, які дозволяють здійснити аналіз діяльності підприємств,ми відмовилися від планування перевірок за галузевим принципом. До план-графіку проведення документальних перевірок потрапляють лише ті, хто має високі ризики несплати податків. Як наслідок, не будуть перевірятися платники щороку та до переліку підприємств, на які податківці будуть звертати пильну увагу, потрапляють менше ніж 1% від усіх зареєстрованих платників податків.
За якими критеріями ДПА здійснює розподіл підприємств на платників податків з високим ступенем ризику, зі середнім ступенем ризику та з незначним ступенем ризику несплати податкових зобов’язань?
В органах державної податкової служби України запроваджена ризикоорієнтована система планування контрольно-перевірочних заходів, завдяки використанню якої до податкового контролю відбираються тільки платники податків, які мають ризик несплати податків.
Розподіл ризиків за ступенями здійснюється у відповідності до їх фіскальної важливості і ймовірних втрат бюджету платників податків.
Так, до високого ступеня відносяться ризики несплати податків, пов’язані з невідповідністю рівня зростання податків рівню зростання валових доходів або з наявністю відносин з контрагентами, які знаходяться у розшуку, не звітують, збанкрутували та інші.
При цьому, проводиться постійний моніторинг діяльності платників податків та удосконалення ризикоорієнтованої системи у зв’язку із змінами в економічній ситуації України ..
Так, кількість планових перевірок зменшилась на 227 в порівнянні з аналогічним періодом минулого року (заплановано 327 проти 554).
Платник податків, який не використовує в своїй фінансово-господарській діяльності схеми мінімізації податкових зобов‘язань, схеми ухилення від оподаткування та сплачує податки своєчасно в повному обсязі, тобто не має ризиків несплати податків, не відбирається до планових перевірок.

Які перевірки сьогодні можуть здійснювати податкові органи?
На сьогодні Податковим кодексом України органам державної податкової служби надано право проводити камеральні,  документальні перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, та фактичні перевірки.
В свою чергу документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, виїзними або невиїзними.

Які підстави визначені Податковим кодексом України для проведення органами ДПС документальних позапланових перевірок?
Перелік обставин, за наявності яких можуть бути проведені документальні позапланові перевірки органами державної податкової служби, визначено у статті 78 Податкового кодексу України.
На сьогодні статтею 78 Кодексу передбачено 11 таких підстав, зокрема, неподання в установлений законом строк податкової  декларації; подання уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який вже перевірявся податковою; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях; платником податків подано заперечення до акта перевірки; розпочато процедуру реорганізації або припинення юридичної особи та інші.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до норм Кодексу обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

В Податковому кодексі України вперше зустрічається поняття зустрічних звірок. Чим регламентується проведення зустрічних звірок та що вони означають?
Так, дійсно, на сьогодні право на проведення зустрічних звірок податковими органами встановлено Податковим кодексом України. Зустрічна звірка полягає у співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків.
З метою забезпечення імплементації нових норм Кодексу щодо проведення зустрічних звірок постановою Кабінету Міністрів України №1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, який визначає основні критерії взаємодії податкових органів і платників податків при проведенні таких звірок.

Чи відносяться до предмету перевірки документи бухгалтерського обліку?
Відповідно до норм Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
В свою чергу згідно Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Разом з цим, на сьогодні Кодексом передбачається значне зближення норм та правил формування фінансової і податкової звітності по податку на прибуток. Таким чином, є очевидний взаємозв’язок податкового та бухгалтерського обліку.
При цьому, згідно статті 85 Кодексу платник податків зобов'язаний після початку перевірки надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Чи є підстави не допустити податкову до проведення перевірки та / або відмовити в наданні тих чи інших документів? Якщо це можливо, опишіть, будь ласка, такі підстави. Який порядок допуску для проведення перевірки?
Умови та порядок допуску до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок регламентовано статтею 81 Податкового кодексу України, якою передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред'явлення належним чином оформленого направлення на проведення такої перевірки. Кодексом чітко передбачено реквізити, що має містити таке направлення.
Стосовно підстав для недопуску до перевірки, слід зазначити, що згідно Кодексу непред’явлення податківцями платнику податків направлення на проведення перевірки або пред’явлення направлення, оформленого з порушенням встановлених вимог, є підставою для їх недопущення до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Щодо надання документів до перевірки слід зазначити, що згідно статті 85 Кодексу платник податків зобов'язаний після початку перевірки надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.
При цьому, великий платник податків зобов’язаний також надати такі документи в електронному вигляді не пізніше робочого дня, наступного за днем початку документальної перевірки.

Яка статистика проведення фактичних перевірок в 2011 році? Їх кількість збільшилась чи зменшилась?
Враховуючи складність імплементації норм Податкового кодексу України владою країни та керівництвом державної податкової служби прийнято рішення про скорочення кількості проведення фактичних перевірок платників податків.
Слід зазначити, що за січень-вересень 2011 року підрозділами контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій формі проведено на 62,0% менше, ніж у відповідний період минулого року. Так, за 9 місяців поточного року проведено 1137 перевірок проти 2939 за аналогічний період минулого року.
Підставою для проведення фактичної перевірки, зокрема, служить інформація, отримана від держорганів або органів місцевого самоврядування, що свідчить про наявність порушень в сфері РРО, підакцизів та ін. Як може платник податків перевірити факт наявності такої інформації? І чи зобов'язана податкова розкрити джерела такої інформації та надати відповідні докази або може перевіряти просто зі словами "до нас надійшла інформація, що ..."?
Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами Податкового кодексу України.
Разом з цим Кодексом не передбачається надання платнику податків відомостей про державний орган або орган місцевого самоврядування, який повідомив про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також про надану таким органом інформацію.
У разі, якщо суб’єкт господарювання має сумніви щодо правомірності проведення на його господарському об’єкті фактичної перевірки, він може звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня. Окрім того, платник податків для захисту своїх прав в передбаченому законодавством України порядку може

Чи існує обов’язок посадових осіб підписувати акт перевірки?
Статтею 81 Податкового кодексу України передбачається, що керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб зобов’язані підписати акт (довідку) про проведення перевірки. Аналогічна норма також передбачена у статті 86 Кодексу, згідно якої результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються як посадовими особами органу державної податкової служби так і платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).