На Житомирщині нарахували 26 неблагополучних пунктів, де цьогоріч зареєстрували сказ

Епідемічна ситуація зі сказу в країні залишається нестійкою – щороку реєструються поодинокі випадки захворювань серед людей, оскільки вся територія країни є неблагополучною щодо сказу.

Станом на 01 липня число неблагополучних пунктів щодо сказу в області складало 26 проти 32 у 2015 році. Найбільш інтенсивно епізоотичний процес мав перебіг в Ємільчинському районі – 5 випадків; Баранівському – 3 випадки;  Любарському, Народицькому, Попільняньському, Радомишльському районах та м. Бердичів по 2 випадки. По одному випадку захворювання зареєстровано в Андрушівському, Коростенському, Овруцькому, Олевському, Романівському та Ружинському районах.

Захворіло: собак – 8; котів – 8; лисиць – 8; куниць – 1; єнотовидних собак – 1.

Про це повідомляють в  державній СЕС в Житомирській області.

Викликає тривогу зростання числа хворих на сказ тварин, наближенних до людини – собак і котів, яких захворіло 16. Отже збудник захворювання поширюється і фактично є потенційна загроза враження домашніх тварин в обійсті людини, колективних господарствах, а відтак несе небезпеку інфікування їх власників та людей причетних як до догляду за тваринами так громадян при можливому контакті з ними.

Найчастіше людина заражається при укусі хворою твариною, однак при попаданні слини скаженої тварини на подряпини чи слизові оболонки очей, роту, носу також виникає зараження людини. Можливе зараження при зніманні шкури з хворих на сказ тварин. Зі слиною вірус проникає в рану. Розмноження та накопичення вірусу відбувається головним чином у спинному та головному мозку.

Слід пам’ятати, що у слині тварини вірус сказу з’являється за 8-10 днів до розвитку ознак захворювання і виділяється з нею до загибелі тварини. Отже і здорова на вигляд тварина може бути небезпечною.

Найбільш небезпечними є укуси в голову, обличчя, шию, верхні кінцівки. Коли рана кровоточить, то кров не слід зупиняти відразу. З нею може бути видалений небезпечний вірус. Період від зараження до перших проявів хвороби триває від 10 днів до 1 року. За звичай 3-6 неділь і залежить від розміру травми, дози збудника, місця укусу (чим ближче до голови, тим коротший цей термін), від захищеності одягом та інших факторів.

Тварину, що покусала людину не забивають. Її ізолюють (тримання та прив’язі чи в ізольованому приміщенні) на протязі 10 днів і встановлюють ветеринарний нагляд. Початок захворювання у тварин частіше супроводжується різкою зміною поведінки, схильністю до нападу.

У людини захворювання розпочинається з болю по ходу нервів в місці укусу, тошноти, блювоти. Хворі втрачають сон, скаржаться на слабість, серцебиття, почуття страху. Вони збуджені, починають уникати людей. Через 2-3 дні підвищується температура. Не дивлячись на спрагу людина не в змозі випити води, виникає приступ водобоязні – починається болісне скорочення м’язів, хворого охоплюють судоми. Смерть наступає в усіх випадках на 4-5 добу від початку захворювання, рідше довше. Хвора людина епідеміологічної небезпеки для оточуючих не становить.

Сказ є інфекцією, при якій, як правило, точно відомо момент зараження (укус, ослинення), що дає можливість відразу призначити специфічне лікування, основане на виробленні імунітету (застосування вакцини, антирабічного імуноглобуліну).

Профілактичні заходи базуються на ліквідації сказу серед тварин.