Ампір в деталях: декоративний глек із художньої колекції житомирського музею

АМПІР

Житомирський обласний краєзнавчий музей володіє колекцією пам'яток, серед яких єпредмети декоративно-прикладного мистецтва.

На особливу увагу заслуговує вишукана парна декоративна ваза у вигляді глека, яка представлена в експозиції художнього відділу. Саме про цю вазу у вигляді глека й розповіли в Житомирському обласному краєзнавчого.

Читайте також: «Неначе сильно вжалила оса»: У центрі Житомира дівчині на голову з балкону кинули недопалок

Читайте також: На Житомирщині юну дівчину уразила блискавка

Найвірогідніше, виріб походить з романівського палацу графів Ілінських. Декоративний бронзовий глек потрапив до музею під час націоналізації приватних зібрань волинської аристократії 1919-1920 років. Виріб можна датувати найімовірніше 1815 роком. Предмет декоративно-прикладного мистецтва є яскравим зразком наполеонівського ампіру.

Епоха XIX століття - це час розквіту культури і творчості, час, коли з'являлися нові напрямки в мистецтві. Одним з таких напрямків був ампір, що поширився майже в усіх країнах Європи, і завоював особливу популярність в Російській імперії. В перекладі з французького «empire» означає «імперія», імператорський стиль. Саме за бажанням Наполеона архітектурно-декоративний світ повернув голову назад, щоб поглянути на Стародавню Грецію та Рим. Наполеон прагнув до самоствердження, хотів відчути себе справжнім імператором. Всі твори стилю ампір відрізняють елементи, які можна знайти в художньому мистецтві Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

Знайшов відгук ампір і в декоративно-прикладному мистецтві. Імператорський стиль як не можна краще підійшов виробам з бронзи. Їх форми відрізняються простотою, поверхня тонована патиною, а декор походить на античні фрески: орнамент виконаний бездоганно, підтримуючи статус Empire. Об'ємні прикраси виконані в античному дусі: гірлянди, жіночі фігури, представлені картини античного світу. Декоративний глек з колекції музею має саме таку характеристику. Можливо, цей виріб був виконаний на замовлення на одному з кращих бронзоливарних мануфактур Франції. Майстри в першій третині XIX ст. для додання творам виразності і величі використовували тільки дорогі і якісні матеріали: бронзу, мармур, червоне дерево, золото, фарфор. Такі композиційні монументальні вази служили прикрасою інтер'єру і підкреслювали високий соціальний статус їх власників.

Декоративний глек стоїть на масивній квадратній мармуровій підставці, яка візуально врівноважує пропорцію всіх частин виробу. Урочистість і ошатність глеку надає рослинна гірлянда на нижній та верхній основі тулубу, одним з елементів якої є листя аканта, знак тріумфу і подолання життєвих випробувань. Найяскравіші деталі декору, практично відразу кидаються в очі, - на тулубі рельєфне зображення німф чи вакханок, які танцюють, тримаючи у руках квіткову гірлянду з троянд та інших квітів. Слово «троянда» вживалося як синонім гулянки або натяк на неї. Так, Цицерон говорив «пиячити в трояндах». Привертає увагу і витончена рукоять глека, яка має незвичайні два декоративні кріплення до злива та до тулуба. Перше кріплення виконано у вигляді крилатої богині, можливо богині миру - Ейрени. Друге, у вигляді голови бога Діоніса в вінку з виноградних лоз. Він був сином Зевса, покровитель виноробства та театральних мистецтв. Деталі декору глека найімовірніше представляють культ бога Діоніса, який відбувався з несамовитими танцями, захоплюючою музикою і непомірним пияцтвом.

Там дале вижу дивній ход!

Звучат веселые тимпаны;

Младые нимфы и сильваны,

Составя шумный хоровод,

Несут недвижного Силена…

Вино струится, брызжет пена,

И розы сиплються кругом:

(О. С. Пушкін “Торжество Вакха” 1818 р.)

Величний та урочистий стиль ампір, який надихав, міг водночас і занапастити.Прекрасні “німфи” XIX століття, також підхопили ідею античності і стали носити виключно легкі сукні з тонкого напівпрозорого мусліну із завищеною талією, прагнучи наслідувати образи античних красунь. В палацових інтер’єрах стилю ампірвоістину здавалося, що легкокрилі психеї пурхають під час польки чи мазурки на паркеті. Для створення ефектних драпіровок, які підкреслювалижіночі фігури, дами зволожували одяг, і недивно, що смертність від пневмонії або сухоти була в ті роки дуже висока. В одному зі спогадів про ті роки знаходимо запис: «У нинішньому році багато постраждали через танці. Бідна княгиня Шаховська небезпечно хвора. У Вас вмирає маленька графиня Бобринська, внаслідок застуди, яку вона підхопила на балу ». Навіть “вино Діоніса” не рятувало прекрасних панночок. Розпалені танцями “гречанки” та “римлянки” випурхували взимку в свої карети,не накидаючи шубок: вони хотіли здаватися повітряними, як німфиі ігнорували суворий російський клімат. У Франції " Journal de mode " в 1802 році навіть рекомендував своїм читачкам відвідати Монмартське кладовище, щоб подивитися, скільки юних дівчат стали жертвою «голої моди. » Краса вимагає жертв.

Читайте також: Ліс – це місце, де живуть легенди: на Житомирщині в ущелині валуна… виріс дуб. ФОТО

Читайте також: У встановлену житомирськими лісівниками фотопастку попався «чорний» лісоруб

Імператорський стиль, як це не дивно, не прижився в Європі, але знайшов своє окреме місце в Російській імперії. Інтер'єри палаців і багатих будинків першої половини XIX ст. прикрашали розкішні декоративні ансамблі. Ефектні вази є еталонними предметами декоративного оздоблення в стилі ампір і допомагають зануритися в епоху імператорського стилю. Завдяки своїй витриманості й урочистості стиль ампір давав можливість підкреслити респектабельність і статус власника на королівському рівні.

Вікторія Винокурова

старша наукова співробітниця художнього відділу

Житомирського обласного краєзнавчого музею